Розділ 34.

Нічне чергування видалось важким. Але не зважаючи на це Лейла повернулась  додому в хорошому гуморі. Перш за все вона зайшла в кімнату Джана і яким же було її здивування коли вона побачила там Аджену. Жінка сиділа на ліжку та посміхалась. Джан одягався і щось як завжди емоційно розповідав Аджені.

— Мамусю! — крикнув хлопчик помітивши Лейлу в дверях кімнати

— Доброго ранку, милий мій! — сказала жінка і додала поглянувши на Аджену — Доброго ранку, пані Аджена!

— Доброго ранку, Лейло! Як пройшло чергування? — на диво ввічливо запитала Аджена.

— Все добре. Дякую. Ну що ж я бачу всі вже готові до сніданку. Тому біжу в кімнату переодягнусь і приєднаюсь до вас за столом.

Джан взяв бабусю за руку і вони поспішили коридором до сходів. Малий все так само тараторив щось Аджені. Лейла ж пішла до своєї кімнати. Вона спокійно відкрила двері і зайшла.

Але далі порогу не змогла ступити. Вона завмерла. На підлозі були розкидані штани, піджак, взуття, сорочка, халат, ще взуття і нічна сорочка червоного кольору. Видно було, що люди які їх знімали, дуже поспішали.  А в ліжку. В її ліжку в обіймах Орхана спала Сахра.

Лейла одразу вискочила з кімнати намагаючись стримати сльози. Але тут же натикнулась на Селіма та Ясмін.

— Лейло, що сталось? — одразу запитав Селім з тривогою — Лейло? Лейло, що?

Але жінка не могла говорити. І від питань Селіма стало тільки гірше. Сльози хлинули з її очей, вона вирвалась і побігла далі коридором прямуючи до сходів.

Зляканий поведінкою Лейли Селім одразу вскочив до спальні Орхана та Лейли. Від побаченого він завмер. За його спиною з’явилась Ясмін і теж застигла від шоку. Через секунду Селім закричав.

— Брате! Орхан! О, Аллах, що ти робиш!

Від криків Селіма Орхан підірвався на ліжку і сів нічого не розуміючи. Голова ще гуділа від вчорашнього алкоголю, а сон ще не до кінця залишив його тіло. Але це не турбувало Селіма він підскочив до брата і вліпив йому ляпаса і знову закричав.

— Хай би, шайтан тебе побрав! Орхане ти що твориш? Що це таке?

Орхан спочатку хотів відплатити брату за ляпас, але піднявшись з ліжка він побачив картину в центрі якої він був. На підлозі розкидані речі, злий Селім, Ясмін, яка відвернулась, щоб не дивитись на Орхана в спідньому і Сахра… яка лежала гола в ліжку і посміхалась.

— Що ти тут робиш? — процідив крізь зуби Орхан до Сахри

— Який ти не привітний зранку. Вчора ти був люб’язнішим і благав мене провести ніч з тобою.

— Я не міг… — ледь чутно сказав Орхан. Він не міг повірити, але і не міг пригадати.

— О, не хвилюйся ти все зміг. Для такого дужого чоловіка як ти декілька стаканів віскі не перешкода на шляху до задоволення. Ти був як завжди прекрасним. Кращого коханця важко знати.

— Геть з моєї кімнати. — прохрипів Орхан. — Геть!

— Я не можу піднятись я зовсім гола, а тут твій брат.

Селім відвернувся, а Орхан підняв з підлоги червоний шовковий халат і кинув його Сахрі. Сам же почав натягувати штани.

Коли жінка вдягнулась вона попрямувала до дверей і задоволеною посмішкою на устах. А потім обернулась і послала Орхану повітряний поцілунок. Але це явно не сподобалось чоловіку, бо обличчя його перекосилось від огиди та люті, а рука схопила нічник з тумби поряд з ліжком і жбурнула в Сахру, але на щастя нічник розбився об двері. А Сахра злякана тим що сталось побігла до своєї кімнати.

Орхан сів на ліжко.

— Як же я так? Що ж я наробив?

Він схилив голову. До нього ближче підійшов Селім і поклав руку на плече. Постоявши хвильку він все ж наважився сказати.

— Орхане, це не все. Лейла вас бачила і кудись втекла.

Орхан підняв голову і поглянув на брата, а сам відчув як земля пішла з-під його ніг.

Лейла бігла ледь розрізняючи дорогу. Вона вискочила за ворота маєтку і зупинилась. На неї дивились здивовані охоронці, але Лейлі було байдуже. Вона озирнулась і підбігла до авто охорони. Сіла і поїхала не зважаючи на протести чоловіків. Треба кудись подалі. Треба місце щоб подумати. Дорога сама вела її бо голова гуділа і чимось допомогти Лейлі точно не могла.

Двадцять хвилин і вона прибула на місце. Це місце колись їй показав Орхан. Тут вони домовились про їхній шлюб, тут Аджена в неї стріляла. Дівчина зупинилась і вийшла з авто. Телефон постійно дзвонив. На екрані вкотре висвічувалось  «Орхан». Але Лейла не відповідала. Вона не мала, що йому сказати. Зараз окрім сліз та емоцій у неї нічого не було. Їй треба було подумати. Вона завжди так робила. Зараз вона опанує емоції, візьме себе в руки і складе план.

Але тут цього не можна було робити. На автомобілі встановлени GPS і не пройде і пари хвилин як її відслідкують. Інше місце, потрібно знайти інше місце. Таке щоб вони не здогадались.

Лейла відкрила список контаків і знайшла необхідний номер.

— Привіт. — майже одразу вона почула в трубці

— Айше, це дуже-дуже терміново. Я скину тобі геолокацію забери мене. Тільки благаю швидше.