РОЗДІЛ 3 ДЕМИД "Ліна"

Плани побути наодинці, спокійно поплавати в басейні, випити склянку чогось міцного з краєвидом на нічну столицю зазнають карколомного фіаско. Не встигаю я оглянути квартиру, у якій доведеться прожити кілька наступних днів, як за стіною лунають несамовиті баси музики, а слідом за ними гамір, гупання та верески дівчат. Попри обіцяний Артемом комфорт моя поїздка на батьківщину перетворюється на випробовування для нервової системи.

Виникає бажання навіть у поліцію звернутися, щоб вгамували веселих сусідів. Та зайвий раз у правоохоронних органах не варто світитися, тож доводиться адаптуватися до відпочинку «золотої молоді».

Хлюпнувши собі міцного напою, виходжу на відкриту терасу. Під вечір спека спадає, дихати стає набагато легше. Спираюся на поручні і намагаюся не звертати уваги на гамірну компанію біля другої половини басейну. Їм весело. Довгоногі дівчата у купальних дефілюють, звабливо показуючи все що можна і не дуже. На добрий десяток красунь помічаю трьох хлопців. Молоді зовсім. Може, перший курс університету закінчили. У таких є все. Їм не варто замислюватися про ліміт картки, про їжу в холодильнику, про те, чим розрахуватися за елементарні життєві потреби. У них є лише одне завдання на кожний день — витрачати кошти батьків. Колись я мріяв бути на їхньому місці. А зараз маю все, щоправда, заплатив дорогу ціну — коханням.

Звертаю очі на мільйонне місто, яке красується блискучими вогнями супроти нічного, всипаного зорями неба. Манить. Підкорює серце. Думки знову біжать у непотрібному річищі. Де зараз Каріна? Як склалася її доля? Мабуть, вона щаслива мама кількох діток і давно забула про мене. У неї спокійні ночі, вдень — сімейні турботи. Чоловік, з яким так прагнула знайти стабільність. Перед очима постає її худорлява фігура, довге розкішне волосся, акуратні пухкі губи. Вона як ідеальна картинка, як…

Задумавшись про фантом з минулого, не зчуваюся, як буквально витріщаюся на ефектну блондинку з довжелезним кучерявим волоссям, що дрібними локонами сягає нижче попереку. Ця пишна копа закриває тонку талію, тендітні плечі та ховає обличчя незнайомки.

Вона стоїть до мене півобертом, обхопивши себе однією рукою, а іншою тримає біля вуха мобільний телефон. На ній невагома шифонова сукня з пишним подолом і тонкими лямками, високі блискучі босоніжки, що додають стрункості і без того худим ногам. Ні, дівчина не модельного зросту і тим разюче відрізняється від інших красунь. Та є в ній особлива чарівність, від якої складно відвести погляд.

Мініатюрна, елегантна, тендітна. Про таких говорять Дюймовочка. Таких хочеться сховати від всіх і тримати виключно для себе. Незнайомка схожа на казкового персонажа і в той самий час переді мною доросла сформована жінка, яка гідна короля.

Мимоволі звужую очі до щілинок, кров у венах кипить, бажання жене адреналін кожною клітиночкою тіла. Красива. Хочу!

— Ліно, кохана, іди до мене! — гукає з басейну «золотий хлопчик» і театрально плеще долонею по бортику між собою та ще однією дівчиною. Остання закочує очі, вочевидь не бажаючи ділити грошовитий мішок з іншою.

А незнайомка злегка повертається до «коханого», її плечі ледь помітно тремтять, ніби ось-ось розплачеться.

— Ну, годі, — кривиться хлопець. — Ми приїхали розважатися, а не оплакувати померлих. Не хочеш купатися, то принеси випивки з кухні.

Напружуюся. Цей мерзотник не має найменшого права розмовляти з Дюймовочкою в подібному тоні.

Стискаю вільну долоню у кулак. Мені заіграшки перестрибнути через невисокий бортик, який розділяє відкриту терасу між двома власниками, і гарненько начистити пику слимаку з кучерявим волоссям на голові. Теж мені мода молоді. Альпаки…

— Я не хочу пити і мені потрібно додому, — відповідає дівчина, перекрикуючи колонку. Про себе відмічаю, що голос у неї теплий. Теплий у прямому значенні цього слова.

— Знову те саме! — пхикає мажор. — Ми залишаємося до кінця вечірки. Я так сказав.

Казковий персонаж виструнчується, наче збирається йти до нахаби стройовим кроком. Боюся уявити, що твориться в її серці. А ще мені незрозумілі їхні стосунки. Яке це кохання, коли ти ледь не вилазиш на іншу при своїй коханій.

— Я буду на кухні, — через силу промовляє вона і виляючи стегнами зникає за широкими скляними дверима.

Я дивлюся їй у слід. Виляє вона не вульгарно. Ні. У неї постава, манери, спосіб себе вести відточені до ідеальності. Власниця розкішного волосся з народження звикла до багатства, але виховувалася строгими батьками.

Знахідка у квадраті.

Яка між нами різниця? Однозначно більше ніж десять. Так, тихо, старий! Не вистачало втратити голову від малолітки, з якою більше ніколи не перетнешся.

Допивши спиртне великими ковтками, також повертаюся в квартиру, де наглухо закриваю двері та беруся розкладати речі. За якусь годину справляюся і йду в душ. Прохолодні струмені води зганяють втому перельоту і недоречні думки про незнайомку з тераси. Схоже, даремно я відмовився від пропозиції Артема та не запросив елітних повій. Мала надійно засіла в мозку, як привид якийсь.

За стіною вечірка набирає обертів, музика гамселить, вибуховою хвилею лунає жіночий сміх. Хоч комусь весело. Заснути в такому гаморі буде ще тим завданням. Вирішую трохи полистати соціальні мережі, щоб знайти і Каріну Юхимську, і Аделіну Романюк. Найближчим часом нам доведеться зустрітися, тож слід їх знати хоч б в обличчя.