Наступні дні Катя провела в тому ж самому режимі - робота у відділі продажів, допомога дизайнерці з рекламного відділу, а потім коротка прогулянка з працівником служби безпеки додому.
Близькість до предмету закоханості сильно виплавала на білявку. Хоч в останні дні пан Зегер звів до мінімуму своє перебування поряд з жінками. З'являвся лише коли йому уривався терпець, і він тягнув свою наречену, яка все більше розпалювалася проєктом, нарешті додому.
Марк більше не з'являлася або, принаймні, не казався на очі, тож дівчина швидко заспокоїлася. На вихідних нарешті повернувся з відрядження Тьомчик і негайно завітав до подруги, щоб чинити їй невідкладну алкогольну допомогу.
Та виявилося, що в заспокоєнні вже немає потреби... принаймні щодо переслідувача. Катерина, яка продовжувала втримувати маску незворушності на роботі, вилила все своє обурення під час бесіди з другом. Поведінка директора з реклами зазнала всебічної критики. Й над нареченою своєю в'ється шулікою. Й на Дмитра вовком дивиться. А Катрусі дістаються двозначні натяки, коли вона раптом опиняється неподалік.
Артем спробував натякнути, що така поведінка може бути викликана ревнощами, але Катя лише пирхнула:
- Як завжди хоче всидіти на двох стільцях. Йому мало однієї жінки. Йому потрібні всі по периметру. А я ще спочатку подумала, як благородно він вчинив, порвавши зі мною. Але він зробив так лише тому, що я умови про стосунки з самого початку встановила. Але горбатого тільки могила виправить.
- Ну гаразд, годі про твого Зегера, - Артем спробував змінити тему розмови, яка вже почала йому набридати. - А що з тим Дмитром, який тобі зараз допомагає? Наче непоганий хлопець...
- Так. Справжній чоловік, - кивнула білявка, відпиваючи зі склянки. - Він мені дуже допоміг.
- Не хочеш на нього перемкнути увагу? Як то кажуть клин клином...
- Ні. В мене до нього душа не лежить. Та й я йому більше не подобаюся.
- Як то більше?
- Ну, може мені й здалося, що я йому подобалася. В будь-якому разі зараз його зацікавила пані Марина. Ти думаєш, чого Геннадій Анатолійович такий злий на нього? Дмитро він такий... як відкрита книга.
- Ох і пристрасті у вас там розгортаються, - хекнув Тьомчик. - Мене аж завидки беруть. Хотів би і я в якомусь любовному багатокутнику опинитися.
- Нащо воно тобі? Ти щасливий у стосунках. От і насолоджуйся, - зробила круглі очі білявка на що білявий раптом зітхнув:
- Та не такий уже і щасливий.
- Чого б це? - здивувалася Катерина. - Ти ж так кохаєш Наталку.
- Спочатку так і було. Але зараз її наче хтось підмінив. Я не розумію, чого вона хоче. Мені здається, що вона також нудиться зі мною. От і починає мізки свердлити. Пам'ятаєш, як вона казала, що в стосунках ніколи не стала б вимагати від партнера якихось кардинальних змін?
- Не впевнена, що ми з нею таке обговорювали, - неабияк напружилася Катерина, не визнавати ж насправді, що під час бесід з дівчиною Артема дуже часто взагалі її не слухала. - Але що ж вона таке вимагає?
- Та всілякі дрібниці, але відбувається це постійно. У мене таке враження складається, що геть усе я роблю, неправильно.
- Ну у тебе ж до неї, напевне, також якість претензії є? Так буває, коли люди починають жити разом, притираються...
- В тому й річ, що мене все влаштовує... влаштовувало... Бісить ця прискіпливість.
- Ти тому такий хмурний останнім часом?
- Мабуть.
- Ну, я в таких справах не порадниця. Своїх стосунків вже давно не було. І, тим паче, я ні з ким не жила.
- Так, я знаю. Просто поділитися захотів.
Артема добряче повело після випитого, й він геть засумував. Почав наводити приклади прикрих і незрозумілих для нього ситуацій, в яких опинявся через свою дівчину. В Катерини від почутого волосся ворушилося на потилиці. Й вона остаточно переконалася, що ця Наталка несповна розуму.
Закінчилося все тим, що вщент п'яного друга Катя прикрила ковдрою на дивані, а сама ледь доповзла до ліжка і впала, навіть не роздягаючись.
Недільному ранку нічим було порадувати білявих, бо зустрів він їх похмурим дощовим небом та страшенним похміллям. Катя вже й не пам'ятала, коли в останнє так напивалася, і була переконана, що так погано їй ще в житті не було.
Артем почувався не краще. Щойно він прокинувся та усвідомив, що вже ранок, почав судомно перевіряти свій телефон та передзвонювати своїй дівчині. Катруся за цим вирішила не спостерігати, а втомлено похитуючись попленталася у ванну.
Хоч як вона не любила холодну воду, але сьогодні вирішила збадьоритися за допомогою неї. Прохолодні краплі в душі швидко забирали тепло тіла й натомість дарували якусь подобу бадьорості.
Вилізла з кабінки та огорнулася великим теплим рушником. Наче допомогло.
Раптом у двері ванної постукав Артем.
- Я побіжу вже, - гукнув він через двері. - На зв'язку.
- Бувай, - тим самим відповіла Катруся, й невдовзі вхідні двері хлопнули, зачиняючись.
Волосся сушити не стала, а як була загорнута у рушнику вийшла з ванної та зачинила за другом двері. Тепер вже необхідності швидко бадьоритися не було, тож навіть незважаючи на вмовляння свідомості хоч трішки прибрати безлад, який вони напередодні вчинили, дівчина впала у ліжко та міцно заснула.
Як не дивно, невідкладна допомога від Тьомчика добре зробила свою справу, і на ранок понеділка Катерина повністю опанувала себе. Вирішила, що нарешті потрібно приборкати свої почуття до пана Зегера, а не плекати їх стражданнями та рюмсанням.
Втім прийняти рішення, коли Гени не було поруч, було нескладно. Головне нарешті спокійно витримати їхню зустріч ввечері.
Втім директора з реклами в офісі не було. Виявилося, що він змушений був терміново поїхати на колись підзвітне йому виробництво.
Марина, здавалося, не сильно переймається відсутністю нареченого. Навпаки її завзятість та продуктивність подвоїлися. Насправді в цей день в Каті неодноразово промайнула думка: "Навіщо я тут?", бо єдиною її роботою зараз було спілкуватися на відсторонені теми та час від часу виказувати своє захоплення. А захоплюватися, насправді, було чим.
Зрозумівши нарешті концепцію, дизайнерка швидко накидала декілька варіантів. Й тепер прискіпливо доводила їх до ідеалу. Катерина була впевнена, що запитані два тижні на виправлення проєкту завершаться раніше, ніж передбачалося. Та стовідсоткової впевненості не було, оскільки білявка помітила ще дещо.
Особливо це стало очевидно сьогодні, коли зникло пильне око Геннадія Зегера. Марині подобався Дмитро, а вона йому. Й те, що Катя напередодні запевнила дизайнерку, що молодик просто проводжає її додому, лише підсилило інтерес жінки.
"А вони підходять одне одному, - подумки гмикнула білявка, поки Марина кидала бісики вже закоханому по вуха працівнику служби безпеки. - Вона така ж велелюбна, як і Гена. Бідний Дмитро".
Та повчати знайомого більше не стала. Вона робила це минуло тижня. Якщо усвідомлення так і не прийшло, то це його проблеми. Так само як Зегер її.
Коли вийшли з будівлі Зегер-груп, Дмитро розривався між обов'язком перед Катериною та бажанням довше побути поруч з Мариною. Обов'язок переміг.
#345 в Жіночий роман
#1158 в Любовні романи
#564 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 14.03.2024