Глава 15

Святкування проходить без пригод. На щастя, ніхто не ставить мені незручних питань, а якщо й намагаються, то Давид бере ініціативу у свої руки. Але і його увагу час від часу перемикала на себе іменинниця. 

Найменша дітвора вже вклалась спати, а ті хто трішки старше ще грали  в хованки. В темноті їм вдавалось ховатись краще. Але гучні верески долинали й до нас. 

Я час від часу поглядаю на телефон, але він мовчить. Від Ігоря навіть найменшого повідомлення немає. І я не знаю чого я хочу більше, побачити бодай коротке “Привіт” чи ні. 

Двоякість відчуттів глушить мене,  не дає повністю розслабитись навіть напої, які  я вже тривалий час потягую, не допомагають скинути напругу. 

Батьки іменинниці розпалили багаття у дозволеному адміністраторами місці, яке було спеціально огороджене камінцями. Навколо нього зібралися й інші пари, стягуючи зі столу смаколики й ставили їх поруч з усіма.

一  Так класно знову зібратися разом, 一 задоволено протягнула Маша спиною відкинувшись на груди свого чоловіка. Вони разом так гармонійно виглядали, роки в шлюбі, бачу, тільки зміцнили їхні стосунки. Заздрість тісно переплелася з захопленням, бо я чітко розумію, що і їм нічого просто так не далось, це все щоденна праця. 一  Останній раз ми так збирались на перший день народження Арінки, так?

一  Мг, це здається ніби вчора було, 一  з ноткою ностальгії в голосі говорить Давид і я мимоволі здригаюся, бо не помітила коли він підійшов.

Підіймаю на нього погляд, але мушу повернути голову вбік, через те, що він підійшов зліва від мого стільця. За його спиною маячить Кіра, задоволена, з широченною посмішкою на обличчі. 

一  Скажи, що ти приніс ще м’яса? 一  Ласо дивиться на тарілку в його руках, накриту кришкою, Маша. 

一  Та взяв, 一 він протягує їй тару, щоб дівчина сама взяла скільки потрібно, а потім ставить її переді мною й тихо говорить. 一  Я бачив, що майже нічого не їла. Тебе швидко розвезе й таким темпом заснеш раніше й пропустиш всі веселощі.

一  Я взагалі-то планувала сьогодні ще потрапити додому, 一  кажу йому, і з вдячністю приймаю їжу. Кіра загадково підморгує мені, й зручніше вмощується на колінах у свого кавалера, якого я сьогодні бачу вперше. 

一 На жаль мушу тебе засмутити, але я вже пив, 一 Давид знизує плечима. 一 За кермо сьогодні не сяду. Але ти ж сама казала, що чоловіка немає. То чого ти хвилюєшся? 

一 Я не звикла спати в незнайомих місцях, 一 нагинаюсь до нього, щоб ніхто не почув. 一 Може Кіра зі своїм…

一 І Кіра з Денисом теж не зможуть, 一 перебиває чоловік, продовжуючи фразу за мене. 一 І таксі теж не раціонально викликати. Та й не захоче ніхто сюди їхати. Тебе ніхто тут не з’їсть, можеш не хвилюватись, я прослідкую. 

Кидаю короткий погляд на батьків іменинниці, які в свою чергу хитро спостерігають за нашою з  Давидом розмовою. Думаю, інтерес хлопця до мене важко було не помітити, але все ж варто було мінімізувати такий тісний контакт з ним, щоб потім не виникало непорозумінь. Я одружена жінка, а він…

Він вільний робити так, як того сам захоче. А мені не можна руйнувати репутацію. І хоч я не впевнена, що зустрінусь з цими людьми найближчим часом знову, та все ж варто було чітко встановити межі дозволеного. Тому я, кивнувши у відповідь на Давидові слова, лише трохи посунулась вбік, щоб він міг поставити стілець так, щоб не бути надто близько до мене. 

一 Пам’ятаю, як вісім років назад ми майже такою ж компанією ходили в походи, 一 закутавшись в тоненький пледик, каже Свєтка, подруга Маші,  й інші дівчата її підтримали, угукнувши кожна з різних куточків. 

一 Так, Олега не вистачає лише, 一 з видихом промовляє Павло. 一 І Ірки, так?

一 Та ваша Ірка в наш останній похід вкрала всю мою білизну, 一 з обуреннями говорить  Давид, чим викликає в  мене сміх. 

一 Та вона хотіла тебе голим побачити просто. Так сильно втріскалась в тебе дівчина, що йшла на крайнощі, 一 теж сміючись, підмітила Маша. 一 Зате тепер є що згадати. Ми ще тоді з дівчатами ставки робили чи вийдеш ти голим, чи дочекаєшся поки всі розійдуться.

一 Там було холодно. Я б не дочекався, 一 фиркнув Давид, відпивши трохи напої зі склянки, яку тримав до цього.

一 Угу, Поля тоді бабла зрубила знатно. Навіть я прогадала, думала ти засоромишся,  а вона 一 ні, каже: “Я його добре знаю. Давид продефілює як справжня модель.”

Давид приголомшено повертається до мене, а я не знаю як сховати свої червоні щоки. Ми ж тоді йому в цьому так і не зазнались. Але заради справедливості, то була не моя ідея підбити Іру на такий “злочин”. Хоча після того походу все якраз таки пішло по причинному місці…

一 Серйозно?  一 Одними губами шепоче мені, й хитає головою. Дивно, що Кіра не розповіла йому про це, я гадала, що він давно знав, але просто мовчав.

一 Звісно серйозно. 

一  Від тебе я такого не очікував. Така підстава,  так ще й заробила на мені. 

Я сміюсь, відчуваючи, що вже трохи захмеліла. Згадувати про час, коли ще ми не були обтяжені обов’язками приємно, а ще більше приємно відчувати присутність Давида.

Розмови не стихають ще години зо три. Кожен ділиться власними веселими спогадами і лише я відмовчуюсь, насправді насолоджуючись цією компанією. Виявляється я таки багато втратила, обірвавши з ними зв’язок.