Глава 7

Довгі гудки змушують мене нервувати ще більше, але  я полегшено видихаю, коли чую на тому кінці слухавки шум, а потім гучний крик Кіри.

一 Алло?

一 Ти можеш мене забрати? 一 Говорю збиваючись.

Я не знаю скільки я бігла не зупиняючись. Просто хотіла бути якомога далі від дому. 

一 Що сталось? 一 Веселий голос Кіри вмить серйознішає, коли вона чує мій. 一 Тихіше. Бляха, вони не чують мене, зачекай.

Я розумію, що вона кудись йде, бо звуки музики по-трохи стихають.

一 Просто забери мене, 一 шепочу їй у слухавку. 一 Я все тобі розповім. Просто забери. І не кажи про це Ігорю. Не кажи, що я з тобою.

一 Скинь мені адресу.

Я кладу слухавку й, в ту ж мить відкриваю наш діалог та надсилаю подрузі геолокацію і йду до автобусної зупинки, щоб там передихнути.

Оскільки на вулиці вечір, прохолода тягне по тілу. Чи може то від нервів, але я відчуваю, що починаю все більше тремтіти. Засовую руки собі між коліна, щоб їх відігріти, але не вдається.

Дзвінок за дзвінком я скидую вхідні від Ігоря. Не хочу поки що з ним розмовляти. Може я й помиляюсь, мало що міг наговорить п’яний чоловік, який почув відмову. Може Ігор і не причетний до цього інциденту, та в мене так сильно калатає серце, що я й досі не можу заспокоїтись. Його налякані очі  стоять в мене перед обличчям. 

Ні, я не можу так помилятись. Ігор точно такого не дозволив би. Він не дозволив би образити мене комусь іншому, навіть своєму “партнеру”. Впевнена він хвилюється, але я туди повертатись не хочу. Він привів у наш будинок тих, хто міг мені нашкодити… Не хочу. Не зараз.

Різкий звук шин змушує мене вчергове здригнутись. Я не очікувала просто, задумалась. 

一  Поля? 一  Голос, який я точно не очікувала почути прозвучав над головою. 一  Що таке? 

一 Ти що тут… 一 шепочу й бачу, як він опускається навпочіпки, щоб зрівнятися  зі мною. А я не можу глянути йому у вічі. Просто не виходить. Мені соромно. Втекла з дому не розібравшись ні в чому.

一  Кіра подзвонила. Що трапилось?

一  Відвези мене до неї додому, будь ласка, 一  прошу Давида. 

Він відкриває мені двері, пропускаючи в салон. Мовчки сідає поруч, хоч я і бачу, що хоче про все розпитати, та моє небажання говорити розуміє. Від мене на приховується те, що він час від часу оглядає мене на предмет ймовірних ушкоджень.

一 Це він?

一 Ні, 一 тихо відповідаю.

По суті не говорю ні слова брехні. Це ж не Ігор. В руках знову бринить телефон і я опускаю на нього свій погляд. Контакт незмінний. Давид помічає, що я вагаюсь, саме тому дозволяє собі забрати в мене смартфон, скидаючи виклик, а потім просто  пояснює:

一 Поговориш після того, як все розкажеш, 一 він лише міцніше стискає кермо, але помічає, що  я тремчу, тому вмикає обігрів, не дивлячись на те, що на вулиці розпал літа. 

До квартири подруги ми приїжджаємо за двадцять хвилин. Увесь цей час чоловік не напирав, не змушував розповідати про свої причини піти в такий час з дому, коли він тільки декілька годин тому мене туди й привіз.

Кіра зустрічає нас зі стурбованим очікуванням. Вони переглядаються і я теж це помічаю.

一  Дякую що приїхав, 一 кажу йому, а сама притуляюсь до стіни. Тільки-тільки я починаю розуміти, що діяла нерозумно. Що ні слова не сказавши Ігорю 一  втекла. Нормальні люди так не роблять. Відчуваю, що все більше починаю себе звинувачувати, занурюючись у самознищуючі відчуття. 

一 Поля… 一  видихає він, але не продовжує. Під суворим поглядом сестри промовляє, все ще не випускаючи мене з поля зору. 一  Я піду чайник поставлю.

Ми залишаємось лише удвох. Кіра тягне мене до вітальні й сідає поруч. 

一  Що сталось? Давид писав коли ви розійшлись, казав що ніби все нормально пройшло… Ігор щось казав тобі? Це через брата?

一  Чекай, 一  зупиняю потік її припущень, а потім важко видихаю, ховаючи обличчя в руках. 一  Не через Даву, Кіра…

Я не знаю, що їй казати. Говорити правду чи брехню? З одного боку я ж сама ні в чому не розібралась. А з іншого слова просто хотіли вирватись назовні. 

一 У нас були гості коли я прийшла…

一  Коханка? 一  Округлює очі Кіра, по-своєму інтерпретуючи моє мовчання.

一  Яка коханка? 一 Говорю надто гучно, а потім повертаю голову в бік кухні для того, щоб перевірити чи не чув нічого Давид. От перед ним мені дійсно соромно. Вперше зустрілись після декількох років мовчання, а тут таке. 一  У нас були його партнери. Вони якийсь контракт вигідний святкували. Ми познайомились, розмовляли на нейтральні теми. А потім…

Я роблю глибокий вдих. Говорити важко і Кіра це прекрасно бачить.

一 Я запропонувала кави, попросила нашу помічницю її заварити, а сама пішла у ванну. А за мною слідом пішов один з них, 一  схлипую, повертаючись назад до пережитого. 一  Він…

一  Він щось зробив тобі?  一  Напружено питає подруга, а я хитаю головою.

一  Не зробив. Я покола його трояндами й втекла, але це не найстрашніше. Він говорив жахливі речі. Казав, що Ігор дозволив йому мною скористуватись. Казав, що це допоможе йому… Їхній співпраці.