Глава 6

 В будинку скрізь горить світло, наче у нас вечірка.  Пройшовши коридор, я завертаю до вітальні, чуючи голоси, котрі долинають до мене саме звідти.

一 О, ти прийшла?  一 Першим мене помічає Ігор, підіймаючись зі свого місця і йде прямо до мене. 

一 У нас гості? 一 Заглядаю йому у вічі, ставлячи абсолютно безглузде питання, адже я сама бачу трьох чоловіків, які повертають до нас свої погляди, зацікавлено оглядаючи мене.

一 Так, познайомся, 一 коханий тягне мене за собою, й усаджує на канапу.  一 Це мої партнери. 

一 Олег Висоцький,  一 протягує мені руку один з них, він найближче до мене, саме тому називається першим. 

一 Дмитро Миртко.

一 Василь Гончар.

一 Приємно познайомитись, 一 кажу їм з милою посмішкою, а потім повертаюсь до Ігоря, й звертаюсь вже до нього. 一 Чому не попередив, що плануєш когось кликати? Я б не засиджувалась. Можливо б щось приготувала.

一 Ми не планували зустрічатись, 一 проводячи по мені масляним поглядом, говорить мені Висоцький й трохи нахиляється. Він калатав до цього в склянці свій напій.  Я не сильно розбираюсь у випивці, але цей запах змушує мене скривитись.  一 Просто сьогодні випала чудова нагода відсвяткувати вдалий контракт.

一 О! 一 Вигукую. 一 То вас можна привітати?

一 Так, 一 почухує своє підборіддя Ігор. 

一 Сергій з Катериною теж підтягнуться? 一 Я мимоволі кидаю погляд на телефон Ігоря, що не перестає вібрувати.

一 Ні, сьогодні будемо тільки ми, 一 чоловік обіймає мене за плечі, та залишає невагомий поцілунок на скроні, він не бачить поглядів свого партнера, або ж вдало удає. А Висоцький тим часом не залишає жодного клаптику мого тіла без свого пильного погляду. 

Мені незручно. Їхня компанія не  викликає захвату мене. Та й присутність моя тут теж є незрозумілою.

一  Були на природі? 一  Говорить Олег, натякаючи на запах диму, яким я пропахла.  Я обережно втягую в себе повітря, так, щоб це не було очевидним жестом і коротко киваю.

一  Так, зустрічалась з давнім другом.

Брови чоловіка надто відкрито злітають догори, а сам він вовтузиться на дивані, розстібаючи гудзики на своєму піджаку. Дивно, тут ніби й не спекотно.

一  Сміливо з твого боку, Ігорю, відпускати свою дружину з “друзями”. До того ж наскільки я розумію це був друг чоловічої статі,  一  він підіймає свою руку, згинаючи пальці, показуючи своєрідні лапки. 一  Дивись, бо вкрадуть дружину так швидко, що ти й оком сіпнути не встигнеш.

Ігор сміється, ближче притискаючи мене до свого тіла. Він виглядає розслабленим, не нервує, як це буває зазвичай. Чи то алкоголь на нього так впливає, чи дійсно ці партнери з його близького кола, але такий чоловік мені відкривається вперше перед іншими. 

一  Не вкрадуть. Поліна  в мене вірна, адже так?  一  Звертається до мене, але мені здається, що питання більше риторичне, тому я лише коротко киваю.

一  Може вам кави зробити? 一  Питаю, бо знаходитись в їхній компанії мені трохи ніяково. До того, як я приєдналась до чоловіків, вони вели жваву розмову, сміялись доволі гучно, а зараз вдавали з себе джентльменів. 

一  Непогана ідея, 一  говорить чоловік, що назвався Дмитром. 一  Мені чорний без молока й цукру.

一  А вам? 一  Повернулась до інших, але всі вони підтримали свого друга, попросивши те ж саме.  Смакові вподобання Ігоря я й так знала, тому сенсу перепитувати в нього мені не було. 

Покинувши їх направляюсь на кухню, сподіваючись на те, що Світлана  一 наша хатня робітниця ще не пішла додому. На моє щастя жінка й досі знаходилась на кухні, тому я прошу її зробити чоловікам каву, а сама направляюсь у ванну кімнату для того, щоб освіжитись та перевірити свій макіяж. 

Та не встигаю я зробити й крок всередину кімнати, як відчуваю на своїх стегнах чужі руки. Не Ігоря. Він ніколи так не робить.

一 Що ви робите? 一 Обурено шепочу, як тільки помічаю, що так нахабно посягати на моє тіло міг пан Висоцький. Хоча після такого фінта називати його паном буде честю для нього.

一 Не залишаю гарну жінку без ласки, 一 гаряче шепоче мені на вухо, стискаючи тканину на стегнах лише сильніше. 一 Облиш, тобі сподобається.

Розумію, що ще мить і нас точно хтось побачить, якщо не Ігор або інші чоловіки, то Світлана точно. Але він і сам це розуміє, тому заштовхує мене у ванну, закриваючи за собою двері. Відрізає мене від можливості втекти. 

一 Прибери свої руки, 一 намагаюсь скинути ці граблі зі свого тіла, але все ближче чую неприємний запах алкоголю, він якого нудота починає підступати до горла. Переходжу на неформальний тон, бо панькатись з тим, хто явно не розуміє відмови й сенсу немає.

一 Пусти, кому кажу,  一 сіпаюсь, відштовхуючи чоловіка, котрий лише сильніше втискує мене в стіну, а потім шепоче.

一 Ну що ж ти така дика, га? 一 Проводить все вище, до пупка, поки я намагаюсь тримати його руку, але мені це не вдається і я відчуваю, як вона проникає в штани, прямо до трусиків.  一 Тихо, тихо ти. Все давно вже вирішено. Не хвилюйся. Твій благовірний дозволив нам розважитись. Ти думаєш просто так тебе сюди покликав? Ні-і–і. Він сказав, щоб ми відпочили, сказав, яка ти вправна в ліжку. Запропонував мені особисто в цьому переконатись.