Були колися отамани,
Україну боронили.
Були колися й гетьмани.
Не лишили їх могили!
Бо ішли із козаками - Разом воювали.
Єдну тетерю їли Єдно кров проливали.
А тепер? Під королями,
раббе вляглися -А ти , Іване...
як дурень.. на них молися!
Молися.. Йване! І Маруся - хай припадає
На повернення, коронного Вигнанця чекає!
Хай.. чекає.. ! Одуріли Люди й продалися!
А чи може дурман-трави Щедро обпилися?
Віра.. то страшна омана!
То велика втрата: Волі й Себе, Душі правдивої
Бо за віру - плата: Життя.
Долі молодої
Єдності Країни!
Коли платять генералам
Не за Перемогу..
За Руїну. Тоді правда- помира.
Приспали , згноїли!
Продали і пропили...
Світом поділили...
Україну.
Завчасно. Поки діти спали
Поки соколи- сини
Вмирали.. Ой, марно вмирали.
Бо усе те продала
Іллюзорна влада.
Маємо: Колонія... а Була ж Вільна,
Своя Хата!
Скоро вибируть когось
Кого вже рішили. Королі..
Та то не зросить росами могили!
Не розквітне з того квіт
В степах де вбивають
Не всміхнеться мати тим...
серця не зігрівають!
Ні. Чужинське . Знов прийде!
Величне, пихате. Та не довго вже
Народу В дурмані дрімати!
Прокинеться. Й потече
Кров свиняча знову.
Перемогу принесе
Вільне щире слово!
Анфіса БУК-Стефко, м.Дніпро.
Відредаговано: 28.08.2025