Розділ 13

Падіння

    Перший Саар не встиг зробити постріл. Кіара випередила його на частку секунди, і білий імпульс ударив у червоний щит, на мить заливши вузький коридор сліпучим світлом. Захисне поле витримало. Ворог навіть не відступив, лише трохи змінив положення зброї. Другий Саар уже підіймав ствол, коли Кіара різко повернула голову.

— Праворуч! Рейне, до стіни!

    Рейн кинувся вбік. Червоний промінь пройшов саме там, де щойно була його голова, і врізався в темно-срібну поверхню комплексу. Матеріал почервонів від нагріву, але не потік і не тріснув. Після того, як Рейн бачив, що така сама зброя робила з кам’яними будинками Кайра, різниця була очевидною: стародавній комплекс переносив удари Саар набагато краще. Корисна інформація, хоча перевіряти межу його міцності власним тілом Рейн не збирався. Третій Саар зробив крок уперед, і Гарен зустрів його пострілом. Старий револьвер загримів у замкненому просторі так голосно, що відлуння вдарило по вухах. Куля врізалася в захист і відскочила, не заподіявши шкоди. Та Рейн побачив дещо важливіше. Червоне поле не спалахнуло навколо всього тіла однаково. Світло різко посилилося саме зліва, у точці удару, ніби щит перекидав туди більше енергії.

— Кіаро! Їхній захист концентрується там, куди влучає постріл?

Вона ще раз вистрілила, змусивши найближчого Саар прикритися щитом.

— Так. Поле перерозподіляє навантаження залежно від напрямку атаки. Але якщо ти зараз збираєшся зробити з цього якийсь божевільний висновок, то попереджаю: не всі моделі щитів працюють однаково.

— Якщо він тягне більше сили в один бік, то з протилежного захист має слабшати.

Кіара знайшла секунду, щоб глянути на нього.

— Теоретично — так. На практиці різниця може бути надто малою, щоб ти встиг нею скористатися.

— Мені вистачить «теоретично».

— Саме цю фразу я найбільше не хотіла від тебе почути.

Рейн уже рушив.

— Рейн! — гаркнув Гарен. — Хоч раз дочекайся кінця пояснення!

    Перший Саар миттєво перевів зброю на нову ціль. Рейн бачив рух і тепер уже знав, що шукати. Ліва нога відходить назад. Корпус трохи опускається. Зброя входить до плеча. Перед самим пострілом ворог на мить фіксує положення тіла. Настільки коротко, що звичайна людина, мабуть, навіть не назвала б це паузою. Але вона була. Рейн змінив напрям ще до спалаху, і червоний імпульс пройшов праворуч. Він скоротив дистанцію. Саар перехопив зброю й ударив нею вертикально — той самий рух Рейн уже бачив на вулиці. Після нього мав піти лікоть, а потім крок назад, щоб знову створити дистанцію для пострілу. Перший удар Рейн пропустив повз себе. Другий відвів передпліччям і ледь не закричав: навіть через обладунок сила була такою, ніби його вдарили металевою балкою. Та рука витримала. Коли Саар почав третій рух, Рейн не дозволив йому відійти й буквально втиснувся в ближню дистанцію.

— Кіаро, тепер! Бий зі спини!

     Вона не стала питати, що саме він задумав. Білий імпульс ударив Саар у спину, й червоне поле яскраво спалахнуло позаду. Рейн одночасно вклав Ефір у клинок і рубонув спереду. Щит здригнувся, але вистояв. Другий удар Рейн завдав не сильніше, а точно в те саме місце. Червоне світло попереду стало яскравішим. Саар спробував схопити його, та Рейн уже чекав цього руху й вислизнув убік. Третій удар ліг туди ж. Пролунав короткий високий дзвін, і поле зникло. Рейн не встиг скористатися моментом: Саар ударив його шоломом у лице. Перед очима спалахнуло, в роті відчувся смак крові. Він хитнувся назад, а ворог уже піднімав зброю. Кіара вистрілила першою. Без щита білий імпульс ударив у броню. Перший постріл вона витримала, другий пробив захист, і Саар важко впав на підлогу.

— Один готовий, — видихнув Рейн, витираючи кров із губи.

Кіара схопила його за плече й буквально втягнула за виступ стіни.

— Один із двадцяти трьох, Рейне. Не починай поводитися так, ніби ми щойно виграли.

— Уже з двадцяти двох. Мені подобається напрямок.

Кіара кілька секунд дивилася на нього.

— Ти справді ненормальний.

— Цю діагностику сьогодні вже проводили. Нічого нового.

Червоні імпульси врізалися у виступ. Рейн присів поруч із Гареном.

— Ти за пів хвилини навчився ламати їхні щити? — запитав старий. — Мені починати хвилюватися ще більше?

— Не зовсім. Кіара змусила поле концентруватися ззаду, а я бив спереду в одну точку. Сам би не пробив.

Гарен швидко зрозумів.

— Розтягнути захист у два боки й перевантажити один сектор.

— Саме.

Кіара озирнулася на них.

— Не робіть із цього універсальну техніку. Принцип у більшості особистих щитів справді схожий, але Саар зрозуміють, що ми робимо, щойно втратять ще одного-двох бійців.

Гарен витягнув меч.

— Тоді нам треба встигнути вбити трьох, перш ніж вони порозумнішають.

Кіара повільно перевела погляд із нього на Рейна.

— Ви точно не родичі?

— На щастя, ні, — відповів Рейн.

— На жаль, — майже одночасно сказав Гарен.

     Новий постріл ударив у край укриття. Саар після першої втрати вже не йшли просто вперед. Двоє тримали коридор під прицілом, решта розосереджувалися. Рейн почув тихий металевий звук за поворотом.

— Вони щось встановлюють. Кіаро, що саме?

Вона обережно визирнула й одразу сховалася.

— Розгортають малих дронів. Шість одиниць.

Гарен вилаявся.

— Коли ти кажеш «малих», це наскільки?

— Приблизно…

    Перший апарат вилетів із-за повороту. Металева конструкція розміром із велику тарілку мала чотири тонкі виступи й червоне «око» посередині.

— …ось настільки.

— Дуже вчасне пояснення.

    Дрон вистрілив. Рейн пригнувся. Імпульс ударив у двері біометричної камери. За першим з’явився другий, потім третій. Машини розійшлися по стелі й стінах, і тепер один виступ більше не забезпечував захисту з усіх напрямків.

— Відходимо до камери! — наказала Кіара. — Тут нас просто затиснуть перехресним вогнем!