-Всім привіт! Рада бачити вас на моєму каналі. Сьогодні ми будемо....
-Збираємо речі, наступна зупинка наша! - закричала Тетяна Іванівна.
-Ааа, ми коли-небудь знімемо це відео?!
-Та не хвилюйся так, знімемо в готелі. Там і ракурс буде кращим, я надіюсь. - Белла легенько стукнула по спині Емми.
-А якщо нас завезуть до готелю дев'яностих?! А? Як ми тоді будемо знімати?
-Знімемо в стилі дев'яностих.... В чому проблема?
-Мені здається чи потяг зупиняється? Почекайте - Діна поглянула у вікно. - Це ж наша зупинка!
Дівчата швидко почали збирати речі.
-Ми нічого не забули?! - запанікували Емма.
-Нічого. Чому ти так панікуєш, можливо треба ромашки випити?
-Яка ромашка? Її пити можна?
-Ой, йди вже! - рушила Белла.
-Всім вийшли? - запитала вчителька.
-Тааак! А ми зараз куди йдемо? На автобус, так?
-Так, Єво - скривилась Тетяна Іванівна.
-Вона мене настільки бісить, що мене аж перетрясло! - прошепотіла Белла.
-Тебе завжди від чогось трясе.
-Так, а вас ні?
-Н...
-Це мабуть тільки у мене так...
-Давайте швидше, запізнемось на автобус! - вигукнула Діна.
Клас прибув на зупинку, але автобуса ще не прибув.
-Все це кінець! Треба буде пішки йти 50 кілометрів! Белла, Емма, Діна чому ви такі спокійні?! Вас це не хвилює нітрошки?!
-Єво, заспокойся будь ласка! - зашипіла Емма.
-Я спокійна, а ти на себе подивись! - Єва штовхнула Емму, і та полетіла на дорогу, під машину. Від удару дівчина відлетіла.
-Куди ти під машину йдеш?! Дурепо! - вигукнув водій автомобіля.
-Я після цього ви її називаєте дурепою?! Куди ви дивились коли їхали? Кров...Кров...ВИКЛИКАЙТЕ ШВИДКУ... Хто-небудь, будь ласка! - Белла підбігла до подруги і по її очах потекли сльози. Дівчина лежала нерухомо.
-Швидка вже в дорозі! - Діна взялась за голову і запанікували.
-ЕММА! - Тетяна Іванівна приклала руку до шиї. - Дихає! Вона дихає це найголовніше....