Щось на кшталт епологу

- Настав час забирати нашу Дев'яту, - з порталу з'явилася Ніна Володимирівна. – До офісу заявилися обвинувачі. Я вчасно побачив їх, і постарався не потрапити на очі.

- Заспокойся, Левоне, - зупинила охоронця Арчхаїл. – Роман захистить своє кохання. Ми добре для цього постаралися. Ось що означають правильно підібрані феромони!

Охоронці почали сміятися.

- Коли ми повернемо Дев'яту, зможемо зчитати з її пам'яті, все, що вона дізналася про обвинувачів, - натхненно промовила Арчхаїл. – І тоді ми знайдемо спосіб позбутися їх. Дев’ята вже зробила свою справу. Внесла розлад у лави обвинувачів. Тепер вони сумніватимуться у кожному своєму вчинку, шукатимуть наше втручання у кожній своїй справі. Багато хто відвернуться від них, як Роман.

Посеред залу стало розгорятися світло порталу. З нього вивалився закривавлений чоловік. Охоронці підбігли до нього, щоб підтримати.

- Що сталося, Пентакс? – запитала Арчхаїл, проштовхуючись до чоловіка.

- Хтось запечатує наші портали. Багато нижніх світів вже недоступні для нас.

По групі охоронців промайнуло зітхання недовіри.

- Люди полюють на нас. Вони кажуть, що ми демони, - продовжив Пентакс.

– Як ми могли пропустити таке? – обурено спитала Арчхаїл.

- Ми були надто сконцентровані на обвинувачах і не помітили ще однієї загрози.

- Ми маємо розібратися з цими людьми, - твердо промовила Арчхаїл.

- Ми не зможемо. Вони вбивають нас, коли ми проходимо через портал. Якимось чином, вони знають, хто ми. Я знайшов один світ, найближчий до запечатаних, де ще можна відкрити портал.

Арчхаїл на мить замислилась.

- Що ж, мабуть, це нове завдання для нашої Дев'ятої, - вирішила вона.

- Ми не знаємо, до чого приведе така велика кількість перероджень, - не погодився Левон.

- У нас завжди під рукою є світ загублених душ, - усміхнулася йому Арчхаїл. – Вона буде там не першою.

…Рейвен швидко освоївся у новому світі. Йому подобалося тут усе. У душі Рейвен завжди був новатором, і цей світ став його новим домом. Тут все вирішували точний розрахунок, хватка та вміння рухатися вперед. Обвинувачі вирішили, що ховатися тут треба на видному місці. Тому Рейвен створив фірму з рекламного бізнесу та швидко вивів її на саму вершину. Відкрити готель – його ідея. Там можна було збирати одразу кількох винних, і ніхто нічого не запідозрив би. Все було ідеально, доки до його життя не ввірвалася Катерина…

А тепер усе розвалилося. Рейвен змінився. Його душа ожила та кровоточила. Він озирнувся назад, на всі ті справи, які зробив і зрозумів, що став схожим на Роуз. Він також знайшов свою нішу в суспільстві, загубився серед звичайних людей, робив те, що здавалося правильним для нього, не думаючи про наслідки, не зупиняючись і не оцінюючи своїх дій. А обвинувачі? Сім'я, яка обіцяла не відвертатися від нього. Вони зачинили перед Рейвеном двері!

- Катерина… Де ж ти? Втекла в інший світ? Чи тебе забрали в мене?

Минуло кілька днів, як дівчина зникла. Її колишній чоловік не знав де вона, подруги теж. Катерина зникла із цього світу. Рейвен був у цьому впевнений. Отже, і йому тут більше нема чого робити.

–Другого шансу на нове життя в мене не буде, - тихо промовив Рейвен. - Він мені не потрібен. Я зрозумів, що вищі сили не хочуть бачити мене на цьому світі. Тоді я навідаю їх сам, і нехай дадуть відповідь.

Ніночка відсахнулася від дверей, коли почула постріл. Вона приклала долоню до рота, щоб не завити від горя і сльози потекли її обличчям. Ніночка кохала Романа Олександровича, але побоювалася показати йому це. Усі вчинки треба робити вчасно…