4 частина

Сорока наробила ,галасу, на цілий ліс,і разом, зі мовою почали ,переслідувати, втікачів з перлиною.   Голуб летів, відававши всі сили,  та скоро,він стомився.    Мені потрібно відпочити, на гілці!- попросив голуб хлопчика.   Ми на можем ,хіба не бачиш , крик сороки, вони летять за нами!- крикнув Іванко.                                                                       Та голуб від ,знесилений почав ,падати зупинившись на траві, хлопчик побачив ,нору і вирішив,туди сховатись, а голуб закрився в листя, сухе.   Хлопчик зайшов ,в нору і побачив ,крота  кріт, був поважний  товстий, він стояв і дивився , на маленького хлопчика.                                                      Ти гном, що тебе сюди привело ,в мої володіння?-  запитав кріт.                                                    За мною женуться, можна я у вас, побуду ?-- запитав хлопчик.                                                                     Гаразд, !-- і вийшов на ,двір а там вже ,стояли сова, і сорока .   Вам чого?- запитав кріт.   Тут є гном,він забрав перлину!-- закричала сорока.       Нічого незнаю , забирайтесь ,звідси!-- закричав кріт.   Невдоволені ,сорока, і сова, відлетіли.                Іванко, сидів у норі, крота,  коли кріт зайшов.                Кріт сказав, - Можеш, летіти, куди, тобі треба!-.    Іванко зрадів ,що нарешті, сорока і сова ,відстали.     Сівши на ,спину голуба, хлопчик ,полетів,до гномів.   Прилетівши, на місце, гноми ,усі стояли, і вже чекали,на нього.                                        Злізши,з голуба, Іванко показав ,перлину, вона виблискувала, різнокольорово, усі гноми оточили,хлопчика.   Хлопчик, запитав,     я дістав ,вам, перлину, тепер поверніть мене, таким як ,був раніше?-- я хочу додому.                                                       Старенький ,гном з великою ,шляпою, сказав,   -- ти виконав ,завдання, через сім днів, ти станеш, таким, як раніше, цей час, будеш ,ховатись,у своїм домі, бо налякаєш всіх .                                                       Сідаймо,на голуба, хлопчик, видерся на голуба, з гномом.  І вони ,полетіли.         Летіли ,досить ,довго, минали ,поля, ліси ,.   Нарешті Іванко побачив, свою хатину, свого собаку, курей, .  Голуб приземлився, хлопчик, зрадів, але він такий ,був маленький,  коли підійшов до нього,кіт.                          Кого ,я бачу ,!-- засміявся кіт.    Гном , помахав палицею, біля кота,  від чого кіт злякався.      Іванко, ходив по подвір'ї,  чув розмови курей, які здивовано, дивились, на нього о, наче перший,раз бачили, собака, який впізнав, Іванка , який був такий,великий, і своїм мокрим носом, тицяв, обнюхуючи ,хлопця.                                                                 Ходім, в хату, я до речі, у ваші хаті, домовик, я все бачу, що діється , тож поводь себе ,чемно, і все, буде добре!--- сказав гном.     Іванко ,все зрозумів, він лише, хотів стати,великим, але треба було, трохи,зачекати.