1 частина

Це був день ,для  хлопчика ,Іванка не звичним ,чому . Тому що в цей день, Іванко, не пішов ,в школу ,дуже не хотілося,їти  .                                              Ага рас,ти в школу ,не пішов, значить книжку в руки, і зошит ,і вчитися,в дома! - гукнула мама.             А я піду,в магазин, коли прийду,перевірю,зрозумів,!- голосно наказала,мама.                                                                        Іванко,нехотячи ,таки відкрив, книгу і просто,дивився, вдаючи що читає .  Мама,вийшла.      Ох, як мені, нехочеттся,вчитись, подумав,хлопчик.   І раптом, почув шурхіт, хлопчик,зігнувся, щоб роздивитись, що це?    І від подиву, побачив, маленького, чоловічка, який мав, велику, шапку,на голові, як капелюх, а в руці,мав, велику,палицю.                                                                       Я гном, якщо що!-- відповів ,маленький чоловічок.    Вав, і я хочу, бути,таким як ти, !-- відповів,хлопчик.  Невже? відповів,маленький,чоловічок.                                         Гном, вилізши, по ніжці,стола, на верх, і почав,ходити по книзі, а той ,і танцювати,..Хлопчик,від подиву, помацав своїм,пальцем, та так, що, маленького, чоловічка, він,штовхнув, і маленький чоловічок, впав,на палітурку,книги.      Гей,обережніше!-- закричав гном.    Хіба,небачиш, який, я маленький,!-- казав гном.                                                                                          Гном, торкнувся, хопчика, своєю палицею, і Іванко, митю ,став таким, маленьким,як гном.          Іванко,стояв на ,підлозі ,роздивлявся, все навколо, все таке було,велике, він почав,дертись, на,стіл ледве, вибрався, а гном,стояв і сміявся, .           Ой ні, що мама,скаже, я хочу бути ,великим!-- закричав,хлопчик.    Іди,  за мною,!-- гукнув, гном.          Хлопчику, нічого не лишалось, він почимчикував, за гномом.     Гном, повів, Іванка, н подвір'я, все таке було,велике, кури, гуси, і всі,домашні,звірі,були величезні.                                        Тут раптом, підійшов, кіт Мурко, до Іванка.   Кого ,,я бачу, це ти,Іванко, ти чо такий,малий? запитав,кіт.   Той, що, що малий, !-- гукнув Іванко .        О нарешті ти,мене не будеш,дразнити, я ж більший,від тебе!-- відповів кіт.                                          Так, кіт, слухай,сюди, якщо нехочеш бути, таким,маленьким, ти будеш, возити  хлопчика на ,плечах!-- закричав ,гном.                                                    Кіт, з переляку, сказав, гаразд, !-- Гном, наказав, котові,присісти, і гном, почав,видирались, по шерсті, кота на ,гору,на спину,кота.     Гей, ходи,сюди!-- гукнув,гном, до Іванка.                                 А як,же мама,,? запитав хлопчик.     Ти ж не покажешся,мамі, в такому,виді , тобі потрібно зникнути, на деякий,час,  поки, я не зроблю тебе таким,великим,як був раніше !-- відповів гном.           І хлопчик,не хотячи,такий видерся,на густу котячу,шерсть, і гном наказав,котові бігти.