Це був день ,для хлопчика ,Іванка не звичним ,чому . Тому що в цей день, Іванко, не пішов ,в школу ,дуже не хотілося,їти . Ага рас,ти в школу ,не пішов, значить книжку в руки, і зошит ,і вчитися,в дома! - гукнула мама. А я піду,в магазин, коли прийду,перевірю,зрозумів,!- голосно наказала,мама. Іванко,нехотячи ,таки відкрив, книгу і просто,дивився, вдаючи що читає . Мама,вийшла. Ох, як мені, нехочеттся,вчитись, подумав,хлопчик. І раптом, почув шурхіт, хлопчик,зігнувся, щоб роздивитись, що це? І від подиву, побачив, маленького, чоловічка, який мав, велику, шапку,на голові, як капелюх, а в руці,мав, велику,палицю. Я гном, якщо що!-- відповів ,маленький чоловічок. Вав, і я хочу, бути,таким як ти, !-- відповів,хлопчик. Невже? відповів,маленький,чоловічок. Гном, вилізши, по ніжці,стола, на верх, і почав,ходити по книзі, а той ,і танцювати,..Хлопчик,від подиву, помацав своїм,пальцем, та так, що, маленького, чоловічка, він,штовхнув, і маленький чоловічок, впав,на палітурку,книги. Гей,обережніше!-- закричав гном. Хіба,небачиш, який, я маленький,!-- казав гном. Гном, торкнувся, хопчика, своєю палицею, і Іванко, митю ,став таким, маленьким,як гном. Іванко,стояв на ,підлозі ,роздивлявся, все навколо, все таке було,велике, він почав,дертись, на,стіл ледве, вибрався, а гном,стояв і сміявся, . Ой ні, що мама,скаже, я хочу бути ,великим!-- закричав,хлопчик. Іди, за мною,!-- гукнув, гном. Хлопчику, нічого не лишалось, він почимчикував, за гномом. Гном, повів, Іванка, н подвір'я, все таке було,велике, кури, гуси, і всі,домашні,звірі,були величезні. Тут раптом, підійшов, кіт Мурко, до Іванка. Кого ,,я бачу, це ти,Іванко, ти чо такий,малий? запитав,кіт. Той, що, що малий, !-- гукнув Іванко . О нарешті ти,мене не будеш,дразнити, я ж більший,від тебе!-- відповів кіт. Так, кіт, слухай,сюди, якщо нехочеш бути, таким,маленьким, ти будеш, возити хлопчика на ,плечах!-- закричав ,гном. Кіт, з переляку, сказав, гаразд, !-- Гном, наказав, котові,присісти, і гном, почав,видирались, по шерсті, кота на ,гору,на спину,кота. Гей, ходи,сюди!-- гукнув,гном, до Іванка. А як,же мама,,? запитав хлопчик. Ти ж не покажешся,мамі, в такому,виді , тобі потрібно зникнути, на деякий,час, поки, я не зроблю тебе таким,великим,як був раніше !-- відповів гном. І хлопчик,не хотячи,такий видерся,на густу котячу,шерсть, і гном наказав,котові бігти.