Максим, Оля та Ілля опинилися у лісі сміху, де кожне дерево оживало і розповідало жарт. Листя перетворювалося на маленьких крихітних дракончиків, що літали навколо і сміялися.
— Добре, — сказав Максим, — якщо ми хочемо пройти ліс, треба сміятися так голосно, щоб деревам довелося нас впустити.
Вони навчилися використовувати магічні предмети: кришталеві кулі перетворювали падіння на смішні трюки, пір’ячко-сміхотун викликало регіт у дерев, а дракончики допомагали проробляти шлях через веселкові пастки.
Ліс був сповнений кумедних випробувань: дерев’яні гілки підкидали їх у повітря, маленькі фонтанчики створювали магічні потоки, а книги оживали і намагалися заплутати їхні шляхи.
— Це неймовірно! — закричала Оля, — я ніколи не бачила такого хаосу!
— А я ніколи не сміявся так голосно! — додав Ілля.
В кінці лісу вони знайшли магічний камінь, що випромінює веселку, і портал повідомив:
— Ви пройшли ліс сміху! Попереду ще масштабніші пригоди.
#811 в Різне
#391 в Гумор
#1944 в Фентезі
фантастика і магія пригод, гумор і сміх у пригодах, підлітки та дорослі читачі
Відредаговано: 27.01.2026