Розділ восьмий. Миша чи щур?

  Згодом Муся виріс і перетворився на високого худого кота. Тепер він ловить великих мишей, за що отримав звання «найкращого мишолова». Малюка це трохи ображає, то ж іноді він теж приносить Василю неймовірно гігантських мишей. Але Ната чомусь дуже лякається, а Василь свариться і зі словами «Знову ти щура притягнув!», виганяє Малюка на вулицю. Щось я ніяк не второпаю, то ловити мишей це – добре, чи погано? І чим відрізняється миша від щура? Мені здається, лише розміром. Чи миші мають бути якихось стандартних розмірів? Але ж у Малюка немає лінійки! Звідки він знає, сподобається ця миша Василю чи ні! Чи йому подобаються лише ті миші, яких приносить Муся? Отже, з мишами не все так однозначно. Взагалі це схоже на «мишачу дискримінацію». Чи перед тим, як зловити мишу, Малюк має з нею познайомитися, щоб дізнатися увесь родовід, де живе, чи велика сім’я, хто батько, ну і так далі?  Не впевнена, що миші або щурі на таке погодяться.

  Ну, а загалом, життя в будинку протікає розмірено і без метушні. От тільки Еббі помітно погладшала і їсть за трьох. Вона стала нервова і зла. Одного разу я запитала її, що трапилося, та Еббі відповіла, щоб я не вешталася під ногами, бо в неї немає настрою. Я пішла до Нати і висловила припущення, що можливо собака захворіла. «У неї будуть цуценята», – відповіла Ната. От цього нам ще не вистачало! А було ж усе так добре!