Розділ сьомий. Мисливець

   Муся і справді швидко звик. Він був простий і наївний: гадав, що його усі люблять. Ну, зрозуміло, що ми з Малюком його полюбили і доглядали, бо він же маленький і не дуже розумний. Але ж чіплятися до Еббі зі своїми котячими примхами, то  було занадто. Еббі так розлютилася, що ледве не покусала його. Довелося мені три дні спати в її будці, та розповідати різні історії, щоб вона трішки заспокоїлася. Я відчувала себе Шахерезадою з «Тисяча і однієї ночі». Врешті Еббі пробачила Мусю і навіть дозволила йому іноді їсти зі своєї миски, бо він чомусь завжди голодний. Навіть коли спить, то уві сні постійно плямкає. А їсть більше за всіх! Коли Ната не бачить, він обходить наші мисочки і доїдає те, що там залишилося. Потім його нудить, а потім він знову їсть. Страшенна ненажера! А як він стрибає! Муся з легкістю вистрибує на вікно, на стіл, на шафку. Не кіт, а якийсь коник-стрибунець! З такою ж легкістю він вилазить на дерево, лазить по стіні і вистрибує Наті на спину, від чого вона скрикує, а потім довго свариться. А якось він украв зі столу величезну смажену рибину, повнісіньку смачної ікри. Вона була настільки велика, що Муся сам її не «здолав», довелося нам з Малюком йому допомагати, щоб «замести сліди злочину». Та, нажаль, Мусі не вдалося уникнути ганьби. Василь довго шукав, куди поділася рибина, і якимось чином здогадався, хто її вкрав. Муся вважав, що він – мисливець і вполював гарну здобич. За що ж Василь його сварить?

    Наступного дня Муся вирішив спокутувати свою провину. Він приніс маленьке мишеня і поклав Василю у капця. Василь одягнув капця і… знову Муся «отримав на горіхи». Але ж Муся хотів, щоб Василь його похвалив! А Василь довго розповідав, що мишей потрібно їсти, а не розкладати господарям у капці. Ці слова мене збентежили. Навіщо їсти мишей? Кому потрібно їсти мишей? Зізнаюся, я читала у «Великій Котячій Енциклопедії», що деякі коти, начебто, їдять мишей. Але, на мою думку, це – або варвари, або дуже голодні безхатьки. Хіба порядний кіт їстиме мишу? Фу! Мені навіть думати про таке бридко! Ну, можна, звичайно, впіймати мишу заради розваги,але особисто я ловлю метеликів. Вони красиві і грайливі. Малюк каже, що раніше Василь вимагав від нього, щоб він ловив мишей, та потім Малюк «вийшов на пенсію» і відмовився від цього безглуздого заняття. Тепер мишей, хоч і маленьких, ловить Муся, чим дуже тішить Василя. Та Муся ловить не лише мишенят. Цей вправний мисливець полює на все, що рухається: павуки, комахи, мухи, оси, бджоли. Коли Муся впіймає осу або бджолу, то це помітно усім. Його ніс і щоки розпухають, і він стає схожим на маленьке поросятко. Ната бідкається, дає йому якісь ліки, а ми з Малюком сміємося. Та, по-правді, нам  шкода Мусю, адже він добрий, сміливий і кумедний.