Розділ четвертий. Повернення Малюка

   Нарешті повернувся Малюк. Ната зраділа і цілий день носить його на руках, бо, на її думку, він дуже схуд і змарнів. І що це за котячі ніжності? Начебто хтось його з дому виганяв? Сам винен! Не треба було свій характер показувати! А тепер Ната годує його шинкою, а він робить вигляд, що зараз помре. Тьфу! Та, на щастя, він наївся, виспався і вирішив дізнатися, що вдома нового. Я коротко розповіла. Він почухав лапою за вухом і багатозначно сказав: «Треба навести тут лад». Ці слова вселили надію…

   «Наводити лад» Малюк почав з того, що використав капці Василя в якості вбиральні. За це його таки вигнали з хати, та ще й капця з собою дали. Мабуть, щоб він його вимив. Однак Василь з такою силою жбурнув капця, що той залетів на верхів’я груші. Звідти Малюк його точно не дістане!

Ввечері Малюк знову повернувся і довго терся об ногу Василя. Його очі були повні каяття. І Василь його пробачив. Навіть про капця забув.

    Кілька днів Малюк ходив за Мусею, шипів на неї і розповідав, що вона тут зайва. Та їй, здається, було байдуже. Схоже, вона й справді не знає котячої мови. Тулиться до Малюка і муркоче. Врешті Малюку це набридло і він легенько вдарив її лапою. Що тут почалося! Ната сварилася і розповіла усе Василеві. Василь знову вигнав Малюка і віддав йому другого капця. Мабуть, вирішив, що в одному ходити незручно. От тільки навіщо Малюку капці?