Чотири стежки
Анна - Марія
Анна-Марія Куля прибирала в квартирі. Два роки тому вона переїхала сюди від сестри, в батьківський дім, після того як стала повнолітньою. Сьогодні вона знала: до неї прийде гостя, і відчуття передчуття не полишало її.
Раптом у двері подзвонили. Анна-Марія глибоко вдихнула і відкрила.
На порозі стояла жінка років тридцяти, білява, блакитноока, як і Анна-Марія, у строгому костюмі: світлий піджак і спідниця. Її погляд був упевнений, а усмішка — трохи таємнича.
— Доброго дня, Людмило, — промовила вона, наче вже знала про Анну-Марію все, що треба.
— Видно, що я потрапила до справжньої ясновидиці, — усміхнулася Анна-Марія, і серце її трохи забилось швидше. — Я так розумію, ви знаєте, чому прийшла.
— Звичайно, — спокійно відповіла гостя. — Згодна приєднатися до вас.
— Чудово, — промовила Людмила, і в її словах прозирала легка прихована напруга. — Я знала, що ця розмова не забере багато часу.
Вона залишила після себе відчуття незбагненної сили і таємниці. Анна-Марія провела її до дверей, а потім довго стояла на порозі, відчуваючи, що це тільки початок чогось значущого.
Відредаговано: 01.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
