Справа четверта - Справа Ферміклера

 Кінець вересня - початок жовтня 1917 року. Положення Керенського різко погіршилося. З фактичного диктатора Росії, він перетворився на спікера , в крiслi міністра внутрішніх справ. I то, лише через те, що цим міністерством ніхто не хотів займатися. 

 Після повалення Львова Керенський отримує фактично абсолютну владу. Але це не означає що вiн став всесильним. Офіцерство, те на чому вiн тримався, підтримали його з однією умовою - Керенський верне царя. Але тут в народi, який не бажав монаршої влади почалися хвилювання. Та й сам Керенський не бажав позбавлятися влади. Офіцери бачили порятунок Росії виключно в абсолютнiй монархії. Спроби знайти золоту середину, привели лишень до того, що вiд нього відвернулося офіцерство. 

 Тут накинулися його колеги по Тимчасовому уряду. Під "ви забагато на себе взяли" вони знімають з нього більшу часину обов'язків, лишаючи лишень міністерство внутрішніх справ i спростив його посаду до спікерської. Хоча формально вiн i лишався головою уряду, на дiлi його повноваження обмежувалися встановленням порядку денного i наданням слова. I тут вiн вирішує взятися за Манасевича - Мануйлова

 Одна з одіозних особистостей того часу. Найвідоміший перевертень в погонах царської Росії. Починав як журналіст. Був завербований царською охоронкою. Проходив як "двуликий"- видава революціонерів агентам охоронки, i агентiв охоронки революціонерам, за певну плату. З початком росийсько - японської вiйни в контррозвідці. Промишляв замовними справами ( за плату миг "зробити" з будь-кого японського шпигуна) i відвертим рекетом. Вимагаючи гроші, а у випадку відмови погрожуючи "зшити" справу. В 1906 році, через не бажання ділитися з керівництвом, був звільнений з органів. З початком першої світової звiв дружбу з Григорієм Розпутiним. Попався на отриманні хабаря міченими купюрами в 1916 році. За нього заступався сам мiнiстер юстиції, командуючи припинити справу. Але вона була занадто гучна аби її зам'яти, тому лютневу революцію зустрів в тюрмі. Звідки був вимушений по Керенськiй амністії. 

 В буремний революційний час не розгубився. Так як чиновники в основному були тi ж самi, швидко знайшов вихід на нову владу , i став фермiклером. "Фермiклер" вiн же "заноситель" - посередник в корупційних операціях. Зараз их називають "решали" . Міністру , чи високопоставленому чиновнику, не з руки зустрічатися самому з комерсантом , якому треба вирішити справу. Такi зустрічі провадили фермiклери. 

 До початку жовтня 1917 року Манасевич - Мануйлов одна з крупнiших фігур на цьому ринку. Бува пишуть що взагалі монополіст. Причиною взятися за нього була не боротьба з корупцією, Керенський по цій частини також не святий, а бажання насолити своїм колегам. Закривши Мануйлова, вiн як максимум позбавив колег "кормушки", як мінімум - вносив хаос в налагоджену корупційну систему. 

  Взяли його просто, вiн вже фактично перестав якось шифруватися. Гнити в тюрми Манасевичу не хотілося, i вiн пропонує угоду. Бачачи справи в держави, куди клонять більшовики, вiн пiдсуєтився i здобув компромат на більшовиків. Маючи докази їх фінансування з Берлину, фермiклер обійняв їх на свою свободу. 

 Керенський скликає засідання Тимчасового уряду. Пред'являє докази, але йому не вірять. Вважають це його черговою інтригою. Але навiть якщо б i повірили, це вже б нічого не змінило. Засідання відбулося 6 листопада, а 7 , з холостого пострiлу з крейсера Аврора почався більшовицький переворот. 

 Про діяльність Олександра Керенського як детектива відомо досить мало, але певний результат вiн мав. Авторитетні злодії в законі скликали сходку , i члени більшовицької партії - партійне зібрання ( що в сутности одне й теж саме) з однією повісткою дня - протидія Керенському. А більшовики, коли дорвалися до влади, навiть байку вигадали - буцімто Керенський в жіночий сукні тiкав за кордон.