Чотири руки і вісім лап частина 1

 Еллі - сдіти, лежати, стояти, браво! Молодець! Лекса, голос
   Еллі - ну щож пішли поїмо, бо я скоро помру з голоду
   
   Я Еллі, а це моя собака Лекса, часто я називаю її Лексусом, тому не дивуйтесь. Прямо зараз я готую її до виставки яка відбудеться чере пів року, я планую там перемогти ! І показати всім
   яка чудова і розумна моя собака. Лекса доберман, їй півтора роки, взяла я її коли тій було 4 місяці. Вибирати було просто, як тільки я прийшла, вона перша прибігла до мене і почала
   проситися на ручки, а коли я провели цю процедуру знову, вона знову перша пибігла мені під ноги. Тому я вибрала саме її.

   У мене є один секрет, але про нього ви дізнаєтеся трохи пізніше)

   Сівши за стіл Лекса сиділа навпроти мене і дивилася мені прямо в душу! Випрошувала хоча б шматочок їжі. Але не на ту напала! Я не пітдаюся твоїм милим очкам. Не пітдаюсь твоєму гипнозу. 
   Після того як я поїла. Я зібралася, і пішла з нею гуляти. Лекса як завжди спочатку грайлива, весела не слухняна, а потім пройшовшись трохи заспокоюється і стає золотою собакою. 
   Розумною, спокійною і слухняною. По дорозі до парку, до нас підійшло десь 4 людини з проханням її погладити. Я ніколи не відмовляю, тому по дорозі до парку її обмацало чотири людини.
  
   В парку, ми гуляємо години 3. Як тільки прийшли, я даю їй знову обнюхати теритою, побігати, а потім приступаю до дресирування. В цьому плані Лексус непеневершена, вона знає близько
   40 команд! Не всі вдосконалені звісно, але я з ними попрацюю. У мене буде багато часу на це.

   Мені захотілося морозива, я залишила Лексу біля входу в магазин і вийшовши з нього я побачила, що до неї лізуть три хлопця, а вона на них не реагує, і спокійно чекає на мене. Коли 
   хлопці зрозуміли, що я її хазяйка то одразу повтікали. Я вже звикла до таких людей, які навмисно будуть дразнити собаку, щоб вивести її, тому я добре працюю над тим, щоб вона так само
   як і я вже не реагувала на них. 
   
   Знайшовши найближчу лавку, ми з Лексою сіли, і по черзі почали їсти морозиво. Є її ложечка, і є моя, одна мені, друга тобі. Таким чином ми їмо морозиво разом.

   Із-за цього є люди які дивляться на нас з подивом, для них незавично, що до собаки ставлення майже така саме як до людини. А є такі люди, які навпаки від цього в захваті, і з посмішкою 
   просто проходять, або підходять і питають чи можна погладити. 
   
   Після морозива ми знову йдемо намотувати круги, і часто нам  на зустріч йдуть інші собаки, Лексені друзі, і поки ми з хазяїнами розмовляємо, ті граються як малюки. 

   Після кожної прогулянки ми йдемо в душ, спочатку я її купаю, а потім і сама. Після цього, я можу піти послухати разом з нею музику, а вона буде мені підспівувати. Також ми можемо разом
   почитати, верніше, я читаю, а вона лежить на сусідній подушці і дивиться в книгу. 

   Після всього дня. Ми двоє дуже стомлені, вечером перед сном, ми дивимося разом якийсь фільм або одну серію серіалу, і йдемо спати.

   Наступного ранку ми йдемо снідати, я їй даю її корм, а собі роблю яєшню. Потім ми йдемо вже не в парк, а на головну вулицю нашого міста, там дуже гарно, і часто багато інших собак. Але
   цього разу по дорозі Лексус стала на скло, і сильно поранила лапку, тому нам довелося йти додому.

   Вдома, я дістала скло з подушечки, промила лапку, і перев'язала її. Нажаль уламок скла зайшов дуже глибоко, тому Лексі неможна буде далеко ходити на протязі тижня, максимум по нашій 
   вулиці, і все.

   Із-за рани, Лексі було важко виконувати більшість команд, тому я трохи змінила наше дресирування, тепер тільки основне, без великої нагрузки.
   Із-за звички гуляти кожного дня, я йшла гуляти, але вже без Лексі. Так як я люблю собак, то тепер я почала питати всіх чи можна погладити, і з посмішкою дивилася на людей які 
   відносяться до собак так само як і до людей. Але одного разу, я зустріла чудового стафордського тер'єра з хазяїном який сидів в телефоні без перестанку, і навіть тоді коли я підійшла і
   запитала чи можна погладити він не відвівши очей від телефону сказав

   Хлопець - якщо не боїшся, то гладь, але він може гавкнути, ричати, і навіть пригнути.
   
   Так як я не боюся, і собаки мене люблять я всетаки погладила його. А він прямо розклеївся від моїх дотиків, і почав виляти хвостом, пригати на місці, і лизати мені руки

   Еллі - щось не дуже видно, що він такий як ви описали
 
   Хлопець виключив телефон і сказав

   Хлопець - як? Як ти це зробила?
   Еллі - мене собаки люблять, вони часто такі коли я їх глажу, по Вашій реакції, він такий не часто
   Хлопець - він такий перший раз. Він навіть коли я приходжу додому не такий радий як зараз
   Еллі - ну щож, я рада, що змогла хоч трохи його розвеселити. Як його звуть?
   Хлопець - Лорд
   
   Еллі - Лорд, ти такий красунчик, такий хороший. 

   Хлопець - я Джеймс
   Еллі - Еллі. Приємно познайомитись
   Джеймс - взаємно

   Я ще трохи побавилась з Лордом, і пішла. Тому що вдома на мене чекала мая кохана Лекса
     
   Прийшовши додому, було видно, що Лексус не в захваті, що я пішла без неї, щей пахне від мене іншими собаками. Але вона була рада мене бачити, тому що ми перший раз за уже довгий період,
   так довго не бачились. Я розповіла Лексі, що було в парку, щоб вона не відучвала,що все цікаве пропустила повністю. Розповіла про Джеймса і Лорда. 

   Еллі - якщо ми ще раз зустрінемося, то треба щоб ти була зі мною, щоб познайомилася з Лордом. Він тобі сподобається!

   На протязі тижня я не гуляла як раніше, кожного дня. Я гуляла через день, але вже не по три години а по годині. 

   Коли лапка Лексі повністю зажила, ми одразу пішли гуляти.

   Йдучи в парк ми наново відчули це відчуття, коли ти йдеш, і від кожної людини яка проходить мимо ти чуєш: "вау", "яка гарна собака", "можна погладити?"