Чотири лапи моєї душі

Розділ 11 . П'ять хвилин собачого щастя

Сьогодні я вирішила просто заскочити до Мушки на п'ять хвилин. Думала: «Привітаюся, погладжу — і все». Але у Мушки були зовсім інші плани на цей час!

Щойно я наблизилася, як на мене обрушилася справжня хвиля радості. Мушка стрибала так високо, що здавалося, вона хоче злетіти в небо. Кожен її стрибок супроводжувався «цілунками» — вона так завзято намагалася мене пооблизувати, що я ледь встигала сміятися.

А потім почалася її фірмова «карусель». Мушка від щастя стала гасати навколо мене такими швидкими колами, що я й не помітила, як її ланцюг обмотався навколо моїх ніг. Я ледь не впала! Стою, заплутана, як у пастці, а Мушаста й не думає зупинятися — вона продовжує танцювати свій переможний танець.

Ми провели разом всього п’ять хвилин, але за цей час я отримала стільки позитиву, скільки не отримаєш за цілий день. Дивно, як собака вміє цінувати кожну секунду, проведену поруч. Для неї ці п’ять хвилин були справжньою подією, а для мене — найтеплішим моментом дня.

Хоча я ледь не опинилася на землі через її ланцюг, я пішла від неї з усмішкою. Бо знати, що тебе ТАК чекають і ТАК люблять — це і є справжня магія.

Ганна Лебюк

Подобається

#554 в Молодіжна проза
#128 в Підліткова проза

У тексті є: дружба, собака

Відредаговано: 06.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись