Розділ 4 . Мушка: Дарунок золотої осені

Тоді була осінь — час, коли листя під ногами шелестить, наче сторінки старої книги, а повітря стає прозорим і прохолодним. У нас вдома жив Білик — наш вірний пес, але в повітрі витало відчуття, що в нашому домі знайдеться місце для ще одного маленького серця. Ми з моєю сестрою Надею часто про це мріяли. Знаєш, як це буває? Ти просто дивишся на порожній куточок у дворі й уявляєш там маленького песика, який би гасав разом із Біликом.

У мами була знайома жінка. Вона не була нашою сусідкою, просто мама її знала. У її собаки народилося багато цуценят — ціла кудлата команда! Хлопчиків розібрали дуже швидко, бо всі хочуть «захисників». А одна маленька дівчинка залишилася зовсім одна. Вона була особливою, але ніхто цього ще не бачив.

Маму тієї собачки теж звали Мушка. І ми вирішили: нехай і ця малеча буде нашою Мушкою. Це наче продовження доброї історії, яка ніколи не закінчується.

Я добре пам’ятаю той день. Звичайний шкільний день, уроки, рюкзак за плечима... Я йшла додому, не підозрюючи, що на порозі на мене чекає сюрприз, який змінить моє життя. Я відкрила хвіртку, і раптом... назустріч мені вибігло щось маленьке, прудке і неймовірно радісне!

Це була вона. Моя Мушаста.

Вона не знала, хто я, але вже тоді бігла до мене так, ніби ми були знайомі тисячу років. Я присіла, простягнула руку і вперше відчула її м'яку шерсть. Вона була такою крихітною порівняно з великим світом навколо! Я погладила її, і в той момент у моєму серці ніби клацнув замочок — вона стала моєю. Я зайшла до будинку, посміхаючись, і знала: відсьогодні все буде інакше.

Минув час. Осінь змінилася зимою, потім весною. Зараз нашого Білика вже немає з нами. Це боляче, і ми завжди будемо його пам'ятати, як доброго ангела нашого двору. Але він ніби передав естафету цій маленькій красуні.

Тепер Мушка — моя головна розрада. Вона виросла, стала моєю найкращою подругою, моєю «сестрою» на чотирьох лапах. Щоразу, коли вона кладе лапку в мою долоню, я згадую ту осінь, той день після школи й те маленьке цуценя, яке просто чекало, поки я прийду, щоб стати частиною моєї сім'ї.

Білик залишився в моїх спогадах, а Мушка — у моєму кожному дні. І я точно знаю: вона з'явилася в нас не випадково. Вона прийшла, щоб наповнити наш дім гавкотом, бігом за палками й безмежною любов’ю, яку може подарувати тільки вона — моя неповторна Мушаста.

Мої дорогі читачі! 

Ця історія про те як у мене появилася моя мушка і вона правдива 

Це збірка про мою маленьку собачку яка появилася у мене цієї осені