4.

****

– Валю, мені дуже треба з тобою поговорити. – з таємничим шепотом Галинка підсіла до подруги, що повторювала перед уроком домашнє завдання. – Це очманіти як важливо!

– Говори, – Валя продемонструвала бажання слухати.

– Ні, не зараз. Треба без зайвих вух. Краще після уроків. Підемо додому разом?

Отримавши згоду Галя повернулася до своєї парти.

Валентина не впізнавала своєї завжди веселої та говіркої однокласниці ані під час уроків, ані під час дороги додому. Дівчина була чимось стурбована. Про це говорило бліде обличчя та непритаманне Галі занурення у власні думки.

– Ти щось важливе хотіла мені розказати? – нарешті спитала Валя, коли вони повернули у провулок, що вів до будинку, в якому жили обидві подруги.

– Так. Я вагітна.

– Що?! – не повірила власним вухам. – Ти не жартуєш?

Вираз обличчя Галини доводив, що їй було не до жартів.

– Ти ж знаєш, що Макс одружений, а якщо він дізнається про дитину, то покине мене. Я не можу її залишити. – глухо підсумувала.

Так, Валя знала. З Максом подруга почала зустрічатися кілька місяців тому. Майже одразу дізналася, що той одружений, а його гарненька дружина чекає дитину. Він нічого не приховував, обіцянок не давав, але й стосунків з Галею не припиняв. Ситуація й так не найкраща, а тут ще й така засада! Але вбивати дитину…Ні!

– Галю, не роби помилки! – крикнула в спину подрузі, яка вже повернула до свого під’їзду. – Цей підлий зрадник не вартий загубленого життя.

Просторий двір купався в дивовижно сонячному березневому дні. Раділи весні безлисті дерева, що вже наливали соком бруньки. Нетерплячі тюльпани та нарциси вже потяглися з-під землі листочками назустріч сонцю. Природа відроджувалась.

Вже за тиждень Галя зробила аборт. А напередодні випускного Макс її покинув, тому що його дружина народила донечку.

****

Валя, як і мріяла, вступила до педагогічного вишу, а Галинка, швидко оговтавшись від підступу коханця, пішла туди, де взяли, не надаючи значення оцінкам – у профтехучилище, отримувати професію секретаря-діловода.

Різні навчальні заклади трохи обмежили спілкування подруг, але вони почали зустрічатися по вечорах в кав’ярнях та ходити в кіно.

17 листопада один з престижних нічних клубів міста влаштовував тематичну вечірку з нагоди Дня студента. Староста Валиної групи в добровільно-примусовому порядку наполягла на придбанні кожному квитка-перепустки на свято, щоб  об’єднувати колектив не лише під час навчання, а й у розвагах.

Дівчина щиро сподівалася відсидітися вдома, а потім вигадати якесь правдоподібне виправдання. Та сталося зовсім не так, як гадалося: у гості заявилася Галя, хизуючись таким самим квитком та розповідаючи про вечірку тисячоліття (тему «міленіума» не обсмоктував тоді лише лінивий). А коли побачила на столі у подруги її запрошення, сховатися за жодним виправданням Валя вже не змогла.

Студенти святкували свій день з розмахом: з конкурсами, шоу-програмою, танцями та випивкою. Валентина навіть не уявляла, що їй буде так весело, не дивлячись на те, що свій бокал шампанського вона цідила цілий вечір, а решту пляшки випила подруга.

Коли до дівчат, розпашілих від танців, підсіли двоє хлопців, Галя розпливлася в посмішці, а Валя знітилася.

– Чи не проти такі прекрасні феї, якщо до них приєднаються скромні лицарі? – спитав високий кремезний здоровань, схожий на бандюка через бриту голову.

Він, не чекаючи відповіді, поставив на стіл ще одну пляшку шампанського та присів на диванчик поряд з Галею, задоволено сяючи ясними очима та веселою посмішкою.

– Звичайно ми не проти! – Галинка кокетливо поправила чорні локони, стрельнувши гарячим поглядом у красунчика-блондина, що вмостився навпроти, біля Валі. – Але за умови, що ви не нудні та любите танцювати.

– О ви в цьому переконаєтеся на сто відсотків! – з упевненістю відповів бритий. – Я, до речі, Женя, а отой тип, що корчить з себе невинну дівицю, - Матвій.

Дівчата приснули зі сміху.

– А вас як звуть, прекрасні феї? – Женя виявився більш балакучим за друга.

– Галя.

– Валя.

– То ви сестри? – здивувався здоровань співзвучності імен.

– Ага! Близнючки! – хором відповіли.

Сміялися вже всі четверо.

Хлопці справді виявилися веселими і танцювали нівроку. Галя спочатку намагалася привернути увагу Матвія, який їй дуже сподобався, але той не відводив погляду від сіренької непоказної Валі. Поскрипівши зубами від злих ревнощів, що не вона, краля, сьогодні в центрі уваги всіх чоловіків, стала більш приязною до Жені, що не приховував своєї цікавості до неї.

Виявилося, що хлопці п’ятикурсники і навчаються з Валею в одному виші: Женя – на факультеті фізвиховання, Матвій вивчає право на історичному.

Вечір закінчився спільною поїздкою на таксі, яке Женя викликав з мобільного. Хлопці довезли дівчат до їхнього будинку. Галю кавалер довів до самого підїзду, біля якого вони довго і пристрасно цілувалися, не в змозі розійтися.

Матвій тримав Валю за руки, вперше в житті не знаючи, як говорити з дівчиною, яка до чортиків подобалася. Він не вірив у кохання з першого погляду. До того часу, як не поглянув на цього янгола.

– Мені вже час іти, – вона нарешті обережно визволила долоні – і пішла.

А вдома не могла спати, бо закохане серце витанцьовувало якісь шалені танці, а небесні очі Матвія з щирою ніжністю дивилися на неї щойно вона прикриє повіки.

****

Валю Матвій Руденко знайшов на її факультеті наступного ж дня і запросив у кіно. Вона погодилась, приховуючи тиху радість за сором’язливістю.

А Галя по вуха закохалася у «міцного горішка» Жеку. Їхній роман розвивався стрімко. І вони нікого не здивували, одружившись за місяць до того, як Євген отримав диплом.