Розділ 7

7 В'ячеслав

- Вже обрали собі новий дизайн? - мило усміхнулась працівниця салону краси, коли помітила як я косюсь на розмальовані штучні нігті у неї на столі.
- Ніякого дизайну! - процідив крізь зуби. - Просто зніміть цей що є.
- Якщо дозволите моєї думки - то такі кольори давно не в моді…
- Я не дозволяю! - чорт, чорт, чорт! Я то вважав, що за великі гроші працівники індустрії краси мають бути мовчазними і тактовними. Але дуже сильно помилився. Грошей з мене здерли як за три б'юті процедури в моїй клініці, а от помовчати навіть не думали.
Треба до речі задуматись про перегляд тарифів. В Європі як виявляється без перебільшення знають ціну своєму часу. Он за знаття того неподобства, що намалювала мені Ді з мене взяли цілих двісті євро. Правда дві треті суми пішли за терміновість. Запис на наступний тиждень мене аж ніяк не влаштовував з очевидних причин.
Пилка в руках майстрині неприємно дзижчала, пальцям моїм те було незатишно від тих дотиків. Уявлення не маю як дівчата терплять це постійно. Це ж ніби в стоматолога опинитись. І нехай проти стоматології в цілому я не маю нічого - наш відділ стабільно приносить мені гарні гроші, та сам звук нервує.
А може я нервував через те що не виспався. Прокинувся зранку від відчуття води на обличчі - як виявилось йшов дощ, а я якогось біса лежав не в номері на м'якому ліжку, а на пробковій підлозі балкона. Плюсом було лише те, що дощ змив позбавлений будь-якого смаку макіяж. І коли я глянув на себе в дзеркало в ванній, то вже нагадував не якусь драг-квін, а втомленого і дуже злого Джокера. В голові паморочилось, я не пам'ятав як заснув і як опинився на вулиці - всі симптоми очевидно вказували на те, що Лісовська мені щось підмішала. Не дарма ж так звечора впарювала каву. Мене охопила лють.
Як був розмальований, так і повернувся в кімнату, та схопив свою сонну наречену за горло:
- Доброго ранку, кохана! - схилився до неї якомога нижче. - Я повернувся з пекла, прокидайся.
- Куйбіда. йди на фіг! - вона спробувала звільнитись від захвату. Але я лиш посилив хватку. Здивувало бажання зробити Ді боляче. І вартувало великих зусиль не піддатись цьому спалаху гніву.
- Зізнавайся, яким лайном ти мене напоїла? - шепочу їй на вушко. - Бо не знаю на який ефект ти сподівалась, але у мене зараз єдине бажання…
- Прибити мене? - спитала вона. Я навіть подумав.що злякалась. Але самовдоволені бісики в очах видавали її з головою. - Може просто розірвати заручини.
- Просто розірвати заручни в обмін на замах на вбивство було б для тебе справжнім подарунком.
- Славік, не планувала я тебе вбити! Вгамуйся! Ти просто гарно поспав сам і не зважав мені…
- Ти дала мені снодійне!? Без знання дозування і побічних ефектів - це все одно що спроба вбивства, - я труся новому об її щоку. Не знаю як вона це робить, але за кілька митей, що я поруч з нею замість люті починаю відчувати просто дике збудження. е мені абсолютно не подобається.
Нарешті до Діани починає щось доходити. Але діє вона зовсім не так як я сподівався. Навіть тіні розкаяння не промайнуло на її обличчі.
- Якби ти сконав мені було б шкода. Але будьмо чесно - це вирішило б купу моїх проблем.
- Рівно до того моменту поки ти б знову не напилась і не переспала ще з кимось, - кажу я. Відпускаю її шию, поки не почав мацати її далі. Бачу, що Чортополох починає закипати. А мені цього і треба. Невже думала що я буду просто м'яко жартувати з нею? Невже сподівалась, що я настільки гарно вихований, що не зможу ранити словами?
- Нагадаю. це ти прийшов в мою кімнату! - поблискуючи зо очима шипить Ді.
- А я нагадаю, що ти була не проти! Ти з усіма така привітна і легкодоступна? Чи це мені пощастило? А твої батьки і раді видати тебе за першого зустрічного аби спекатись, бо ніхто нормальний тебе заміж не бере?
- Куйбіда, тобі хана! - Ді схоплюється з ліжка і кидається на мене з кулаками. Звісно я легко зминаю її опір. Бачу як в очах дівчини збираються сльози від безсилої злості.
- Ти мені абсолютно нічого більше не зробиш, - усміхаюсь до неї.- І знаєш, щоб помститись за снодійне я б міг підсипати тобі якусь жіночу віагру, та тобі це не потрібно.
- Зате тобі скоро знадобиться! - вона бореться, намагаючись поцілити коліном мені в пах. Звісно ці маневри я легко вгадую, і захищаю найціннішу частину тіла коліном.
- Мені це теж не потрібно, можу довести хоч зараз, - шепочу дівчині на вухо останні два слова, одночасно вільною рукою намотуючи її волосся на кулак.
- Пусти волосся, придурок! - Чортополох нарешті визнає поразку і припиняє боротьбу. Чи можливо смикатись їй справді дуже боляче. Усвідомлюючи це я відступаю. Я ж не якийсь садист.
Вже у ванній кімнаті помічаю свій новий манікюр. Але це навіть не злить більше. Що таке лак на нігтях. порівняно з тим, що Чортополох за дверима ванни тихо схлипує? Такими темпами ще до кінця відпустки вона розірве заручини. З цією думкою я впевнено проганяю котів, які шкребуть на душі.

Манікюр закінчився і я нарешті виходжу в липку вогку задуху приморського містечка. Спати хочеться неймовірно. Прекрасний відпочинок як не крути! Поки наші батьки підсмажують тіла на пляжі згадуючи молодість, ми повільно докочуємось до того, щоб вбити одне одного з Ді.
І що головне моїй маман все до вподоби. Кривлюсь пригадавши один вранішній діалог:
- Ой пам'ятаю як ми “дикунами” їздили в дев'яностих, - з ностальгією розповідає вона.
- З наметом і примусом! - долучається до загадок старший Лісовський. Навіть він відклав роботу і кайфує від цього зіпсованого відпочинку.
- Ти теж це згадав. У тебе була гітара з п'ятьма струнами! - каже мама. - Шоста порвалась ще на хрестинах Славіка…
Вони сміються і йдуть по кальвадос в бар. Я ховаю руки в кишені і нагороджую вбивчими поглядами Діану.
Ні, я не буду подавати помсту холодною. Тому йду в секс-шоп, помічений по дорозі до елітного СПА-салону. Когось сьогодні буде чекати гаряче нічка. Вона ще благатиме мене те, щоб я зупинився. І я не настільки шляхетна людина, щоб дати їй снодійне, і пропустити мої знущання в забутті. Ні. Лісовська має запам'ятати своє приниження від першої до останньої секунди.
Після того обідаю в невеличкому кафе, намагаюсь насолодитись смаком мусаки і вина. Але від недосипу це вдається погано. Тим більше, що поки купував приладдя для помсти скільки всього собі нафантазував. Шкода, що я не останній покидьок на землі. А може і не шкода. Але спустити пар однозначно треба. Ді стає забагато в моєму житті, що дуже шкодить сексуальному життю. Я увесь час лише й думаю про її солодкі принади. Це погано.
Проте гвалтувати наречену я авжеж не збираюсь. Я хочу її звабити. Проте цього разу абсолютно чесно - без алкоголю. афродизіаків чи ще чогось подібного. Щоб вона сама до мене прийшла. Сама прохала про секс. І тоді, я впевнений, мене нарешті попустить, і я не буду хотіти її до болю в паху.
Та поки Ді недоступна, цілком можна замінити її на якусь подружку. А заодно провчити Чортополох.
Повертаюсь в готель. Сідаю біля бара. І починаю активно знайомитись з відпочиваючими. Звісно майбутню “жертву” мені дещо шкода. Адже дівчина можливо розраховує на приємне проведення часу в компанії успішного молодика, а втрапить в саме пекло сімейних розбірок. Та головне - показати Лісовській її місце.
Дівчину я знаходжу швидко - дякувати богу маю гарну зовнішність і підвішений язик. Призначаю тій побачення, і тікаю саме вчасно, щоб не показатись на очі своїм батькам. Бо якщо помітять мене в компанії іншої дівчини можуть почати подорожувати санкціями. Та і взагалі мій спектакль розрахований на одного глядача - Діану.
- Славік! Ти уникаєш нас вже другий день! - обурюється тітка Ольга.
- Відпочивав. Я не спав всю ніч завдяки Діаночці, - кидаю багатозначний погляд на свою наречену, яка сьогодні була в компанії батьків.
- Ти хропів як кабан! - обурюється дівчина.
- Не треба зайвої скромності, люба, - кажу їй. - Ми вже всі дорослі, мама і тато все розуміють…
- Він бреше! у мене навіть докази є! - парує Чортполох.
- Ти мене просто вимотала і я на кілька хвилин заснув, а ти вже й фото наробила. - Правда ж вона мила? - питаю у тітки Ольги. Та трішки зніяковіла від нашої перепалки, тому я збавляю обороти. - Але завтра, клянусь проведу цілий день з вами на пляжі.
- А повечеряти з нами? - питає моя мама.
- Авжеж! - я усміхаюсь. І решту вечора поводжусь дуже чемно. Особливо з Ді.
Вона не має розгадати мій задум. Але навіть моя перебільшена ввічливість вже вибиває її з колії. Особливо коли на її нападки я відповідаю тільки важким зітханням і страждальною посмішкою. Так, мила, я теж вмію грати ролі. Поки був керівником клініки прямо акторський талант в собі розвинув. Тому зараз, за столиком кафе, поруч з батьками Чортополох виглядає істеричкою, а я гарним хлопчиком.
Це мене цілком влаштовує. Хоч в середині я поволі закипаю від люті.
Закінчую вечерю я трішки раніше від інших. Треба встигнути підготувати “подарунок” для нареченої.
Чекаю її в номері. Діана все не йде, а час невпинно летить. Я поглядаю на годинник. Скоро Аля з якою я познайомився в барі вийде на побачення. Коли ж прийде ходяче нещастя? Нарешті двері відчиняються.
Хапаю ді з руку і одним махом закриваю кайданки на її зап'ясті. Головне діяти зненацька. Але спрацював я дуже вправно. Тягну малу на балкон і приковую іншим кінцем до поручня.
Авжеж вона лається.
- Куйбіда, ти охірнів! Я кричатиму! Перебуджу весь готель! - обурюється вона. - Це ницо так робити, аби забрати собі ліжко!
- Тобі личить це штучне хутро, - кажу я, вказуючи на кайданки з секс-шопу. - А щоб не галасувала ось, - дістаю кляп. - Шикарна штука! І тобі теж личитиме!
- Я не знаю що зроблю з тобою!
- Можеш просто втекти в Київ і розірвати ці дурнуваті заручини, - кажу я. Зминаю її опір і застібаю латексний кляп на потилиці. Галас Ді перетворюється на микання. У неї одна вільна рука, але чи швидко вона впорається з застібкою? Сподіваюсь що ні.
Я не збираюсь її залишати так на всю ніч. Лише на годинку. Але ж вона про це не знає. Невизначеність - найгірше.
- І до речі, я роблю це все не заради ліжка, - кажу, цілуючи її в скроню. - Я ж не ти.
Щоб Діана не замерзла прикриваю її плечі своїм піджаком. Вона микає і намагається звільнити рот. На жест з піджаком я отримую фак. Сміюсь у відповідь.
- Гарного вечору, Чортополох, - кажу їй. Та йду з номера.