Розділ 6

6 В'ячеслав

Мене особисто такий відпочинок не здивував. А що ще могла замовити моя так звана теща мекнувши з щойно спеченою свахою шампанського? Правильно - третьосортний готель, який їй розрекламували як п'ятизірковий.
Але поки Ді біситься я всім задоволений. Вона там мило психує, як бачить мене голим - що я тепер в номері тільки так і ходитиму. Тут одне з двох - або вона з мого номера втече, або звикне.
Але треба зізнатись - переліт мене трішки вимотав. Тому засинаю я ледь встигнувши подумати, що відпустка це прекрасно. Навіть позапланова. Нарешті тиждень без пацієнтів, нарад і кошторисів.
Спалось мені розпрекрасно. Ліжко хоч і було не дуже широке, але з непоганим матрацом.
Проте спалось не довго. Варто було гарно заснути як я відчув, що мене штовхають в бік. Спросоння не відразу зрозумів - хто це вибрикує поруч і що власне сталось. Але потім до слуху долинуло ледь чутне пихтіння і я зрозумів у чому річ. Чортополох намагалась мене просто виштовхати на підлогу. Яке наївне створіння.
- Я масаж не замовляв. Та ще такий не професійний, - кажу їй.
Перехоплюю за руки і тягну на себе. Від несподіванки дівчина скрикує.
- Тихше, перебудеш всіх гостей, - шепочу їй.
Потягнув я її невдало. Моє обличчя просто затопило її волосся. Забилось в рот. так що в темряві я й сам почав панікувати.
- Ай! Куйбіда, ти мені все волосся вирвеш! - завошкалась Ді, коли я почав звільнятись від її патл.
- Пам'ятаєш, як я, пф, тобі жуйку в волосся, пф, вліпив? - здмухуючи пасма запитав я у неї.
- Ти завжди був козлом, - відповіла вона. Нарешті я звільнився від її патлів.
- Я веду до того, що тоді тобі лише одне пасмо зістригли. А сьогодні у мене виникло бажання укоротити твою зачіску конкретно.
- Тільки посмій! - вона аж борюкатись припинила. Спробувала в темряві зазирнути в моє обличчя.
- І що ти зробиш? Кинеш мене? - я сміюсь. Намацую її зад і плескаю по попі. - Давай. біжи на підлогу, я спати хочу.
І Діана йде. Певно справді втомилась за день. Мені її навіть дещо шкода. Могла б лягти поруч зі мною. Я б навіть не приставав. Бо сам заморився і хочу відпочити. Але вона поводиться принципово. Проте це навряд чи допоможе їй мене спекатись.
А от у мене з'явилась ідея. Звісно самим сарказмом і підколами я від Діани не здихаюсь. Тут треба кардинальні дії. На жаль мені доведеться проявити найтемнішу сторону своєї душі.
Спати мені тепер не хочеться. Тож я лежу і чекаю поки ДІ перестане вертітись і затихне.
А потім встаю, присвічуючи собі екраном телефону, і крадусь до валізи дівчини.
Так, мила що ти тут собі набрала? Вигрібаю всі її речі. Несу у ванну. Там я бачив її косметичку. Почуваюся я повним негідником. Але заради волі я й не на таке готовий. За волосся я не жартував - треба буде то попрацюю перукарем і підправлю Ді зачіску. Але залишимо це свинство на крайній випадок. Зараз жертвами моїх хірургічних вправ будуть її ліфчики і трусики.
Беру з косметички Діани манікюрні ножиці і безжально підправлю білизну. Розрізаю ліфчики навпіл. А трусики поперек ластовиці. Копатись в чужій білизні мені ще не доводилось.
Розправившись з усією білизною, згрібаю речі в оберемок і несу назад в кімнату. Не надто парюсь над тим, щоб приховати сліди свого злочину. Зранку і так буде очевидно що це все моїх рук справа.
Після того цілком задоволений лягаю в ліжко. І трішки покрутившись та похікавши, уявляючи скільки вереску мене чекатиме зранку я знову засинаю.
Спати я люблю довго. Та не цього ранку. Ледь сонечко встало у двері почали стукати.
Спати звісно при цім галасі вже не вдавалось.
- Іду! - зиркнув мимохідь на підлогу. Ді скрутилась на ковдрі калачиком. Така беззахисна і нещасна, що мені її стало шкода. Бісова війна.
Тільки дійшовши до дверей згадав, що я голий.
- Хто там? - крикнув через двері.
- Вам просили передати, що сніданок подається з восьмої до дев'ятої ранку, - почулось з-за дверей.
- А зараз скільки?
- Восьма.
- Дякую! - крикнув я.
І повернувся до Ді. Вона вже не спала. Сіла і сонно терла очі. Напевно абсолютно не виспалась.
- Ну що сидиш? - я усміхнувся. - Бігом збирайся! Бо залишимось голодні! Давай! Давай! - в цій справі головне дезорієнтувати і тиснути. Поки дівчина сонна їй можна збити добряче з пантелику і змусити робити те що мені треба. Сподіваюсь вона мені цього не пробачить!
- Та що сталось, Куйбіда?
- Немає часу пояснювати! - я і сам кинувся до своїх речей похапцем натягуючи шорти. - Швидше, Чортополох! Ворушись! Це термінова справа!
Ді повелась. Встала і побігла до ванної кімнати. Я ж одягнув футболку і приготувався вислуховувати прокльони - зараз вона помітить що з моєї подачі муситиме цілий день ходити без трусиків.

6 Діана

Я нічогісінько не зрозуміла, коли помчала до ванни, щоб одягатися. Скрізь сон ніколи дуже сильно не метикувала, мені завжди потрібен час, щоб прийти до тями. Це була ще одна причина, чому я категорично не хотіла ночувати з ним в одному номері. Знала, що колись він просіче фішку і натворить мені якоїсь біди.

Опам'яталася і повністю прокинулася я вже в душовій, коли прохолодна вода прогнала сонливість. А разом з пробудженням прийшло й усвідомлення, що я не захопила з собою чисту білизну. 

Прокляття. Тепер знову повертатися в номер, де кипішує Славік, нічого до пуття не пояснюючи.

І що там таке термінове могло статися? Повінь. пожежа чи землетрус?

Це було б логічним продовженням такого жахливого курорту.

Вилаявшись про себе, я поспішила до своєї валізи по одяг. Мій сусід сидів у кріслі і, немов то не він метався кімнатою кілька хвилин тому, вальяжно спостерігав за мною.

— Щось забула? — самовдоволено спитав він.

— Забула. Не твоя собача справа, — парирувала я і швидко відкрила валізу, діставши перший комплект білизни. Не одразу спіймала думку, що  всі речі перекидані, ніби хтось щось там шукав. Поспішила назад у ванну, швидко зайшла в кабінку й увімкнула воду. Навмисно робила прохолодною, щоб швидше прийти до тями. Тим паче Славік виглядав доволі спокійним, тож можна було не переживати щодо пожежі.