Розділ 4

4 В'ячеслав

- Ти заручився з Лісовською? - коли закінчився жахливий танець, запитав Макар. - Ти ж її терпіти не можеш!
- Я сам в шоці, - відповідаю. І додаю: - Характер у неї, звісно, лайно. Але в ліжку вона справжня бестія, - я знаю Мака, він ще той пліткар. Тож скоро новина про те, що я обговорюю свій секс з Ді долетить до самої Ді. Нехай психує. І знає - я буду найгіршим чоловіком з усіх можливих.
- Ти придурок? Мало тобі звичайних бестій? Нафіга лізти до цієї змії?
- Ти нічого не розумієш, - я фиркаю. - Показати тобі, як вона мені спину роздряпала?
- Краще покажись лікарю - кігті у неї можуть бути отруйними.
Мак в курсі нашої холодної війни з Ді. Він теж потрапляв під роздачу від Чортополоха. Автоматом, лише за те, що ставав на мій бік.
- До шлюбу їй мене вбивати немає сенсу, - я усміхаюсь. - Інакше залишиться без спадку…
- Такій відмороженій як вона твій спадок ні до чого.
- В цьому ти маєш рацію. Треба розворушити полум'я в крижаних грудях моєї нареченої.
- Ти щось задумав?
- Ще ні.
Я справді трохи розгублений. Бо просто так з першої години вигадати якесь дійство, яке спонукає Діану розірвати заручини я придумати не можу. Єдине що я знаю - її аж тіпає від нашого фізичного контакту. Чи вона те вдає - адже вночі не прогнала мене.
Мені б не дуже хотілося думати, що я спав з абсолютно п'яною дівчиною. І фактично зґвалтував її, скориставшись становищем. Не виправдовує навіть те, що я щиро вважав, що потрапив у свою кімнату.
Я був напідпитку. А в кишені мого смокінга лежав шматок серветки, де було написано: “В ліжку тебе чекає сюрприз”. Тобто хтось загадковий призначив мені побачення в моєму номері.
Тому жодного подиву я не відчував, коли в темряві зрозумів, що в ліжку я не сам. Більш того - Ді бурмотіла моє ім'я. І активно брала участь в процесі. Хіба я міг подумати, що вона аж така п'яна?
З цієї думки я перейшов до наступного цікавого висновку. Вона кілька разів назвала мене на ім'я. В повній темряві. То ж - Чортополох несвідомо мене хотіла? Це взагалі - нормально?
Але зараз вона демонструє повну відразу до близькості зі мною. Тому - цієї близькості буде багато. Я виведу Чортополох на чисту воду!
Так переговорюючись з знайомими та приймаючи вітання, поволі ходжу між гостями, вишукуючи свою наречену. Впевнений, вона вже скучила за моїми поцілунками.
Діану я помічаю в компанії Лани і кількох хлопців. Одному з них на передпліччя Чортополох поклала руку. У мене виникає нестерпне бажання зламати хлопцю те передпліччя.
- Ось ви де, - обіймаю її з-заду і кладу голову на плече. В ніздрі відразу забивається запах троянди - так пахне її волосся. - Мила, я скучав.
- А я - ні, - відповідає вона і намагається вдарити мене ліктем в живіт. Не вдається. Я міцніше її стискаю. Чую, як під рукою б'ється серце - так потужно, що цей ритм чути, навіть тримаючи її за талію. Ді нервує.
- Це моя провина. Скоро привчу тебе нудитись без мене так само, як я страждаю без тебе, - шепочу їй на вухо.
- Навіть не мрій.
- То про що ви говорили? - питаю у компанії. Рукою ковзаю по її животу. Невинний, але дуже інтимний жест.
- Тебе не цікавлять такі розмови, - відповідає Ді.
- Ну чому ж. - Лана усміхається. - Ми обговорювали нову автівку Тараса. Думаю, ця тема цілком може зацікавити і Славіка.
Я чарівно усміхаюсь Лані. Бідолаха ступає на тонкий лід миротворця. Вона очевидно не хоче втрачати дружбу з Ді - адже та спеціально для неї відкрила кондитерську. Але і зі мною їй сваритись не вигідно. Отже, буде лавірувати між двох вогнів.
- І яку машину купив? - питаю в хлопця. Не те щоб мене це цікавило. Я ж розумію, що він просто пускав дівчатам пил в очі.
Кілька хвилин ми обговорюємо нові моделі автомобіля. Поки Ді не знаходить таки привід втекти. А я навіть звик її мацати. У неї, виявляється, гарні вигини, які ідеально вкладаються мені в руку.
- Чекай мене вночі, - шепочу їй на останок.

- Чекай мене вночі, - шепочу їй на останок.
- Я попрошу врізати додатковий замок в двері, - відповідає вона.
Ді справді зникає з вечірки. А без неї все стає нецікавим. Я вже, здається, налаштувався на те, щоб псувати її життя. Кілька годин виконує своє призначення дружка нареченого. Маячу в залі. А потім вирішую, що час йти і перевіряти - чи замкнула двері моя наречена. Цікаво, що вона зробить, коли я ляжу поруч? Галасуватиме? Тікатиме?
Усміхаюсь цій думці - я ж її наречений, маю право спати поруч. А якщо їй це не подобається - нехай розриває заручини.
Але до номера не доходжу. Біля бару мене зустрічає Лана.
- Посидиш зі мною? - питає вона.
- У мене тепер є наречена, - я усміхаюсь. - Чи забула?
- Я в курсі вашого нещастя, забув? - вона усміхається. - То ж можеш не прикидатись, що квапишся до неї.
- Це Ді тебе прислала затримати? - питаю. - Майстер не встигає прилаштувати замок?
- Ні, - вона сідає на крайній стілець за стійкою. - Я опинилась в дуже незручній ситуації, - пояснює Лана. - І бачу, що тобі теж важко…
- Не правда, - усміхаюсь. У мене немає жодних сумнівів, що Лана тут за дорученням Лісовської. Вже щось вигадали. Побачу, як Лана буде діяти. То ж сідаю поруч з нею, махаю бармену, щоб подав нам напої.
- Славіку, я не знаю, чому Діана тебе ненавидить. Але на мене не поширюється її думка про тебе, - Лана відпиває напою, дивлячись поверх келиха мені в очі. Виглядає дуже звабливо. - І я, здається, придумала, як вам зарадити з цими заручинами.
- Невже? І який твій план? - теж відпиваю напій.
- Ми можемо вдати, що між нами є почуття. - вона кладе свою долоню поверх моєї. - Невже твої батьки підуть проти кохання?
- А якщо підуть? - я забираю свою руку. Так активно мене давно не клеїли. - І як Діана розцінить твою так звану зраду?
- Вона мені лише подякує.
- Отже, це її план, - констатую я.
- Ні! - дівчина хитає головою. - Це моя ініціатива. Її батьки теж не стануть наполягати на шлюбі, якщо ми активно будемо демонструвати свою закоханість!
- Я вдячний тобі за ідею, - підіймаюсь. - Але я не буду вдавати фіктивні стосунки з кращою подругою моєї нареченої, щоб спекатись заручин. Передай Ді, що якщо вона хоче мене позбутись вона має сама знайти собі уявного хлопця.
- Що ж ти такий впертий?
- Який вже уродився.
З цим іду геть. Ні на мить не сумніваюсь, що це Ді хоче мене виставити розпусним хтивим бабуїном. Але таким я буду виключно поряд з нею.
На цьому мої пригоди не закінчуються. Адже на підході до номера Ді телефонує моя мама:
- Не змогла тебе знайти, - каже вона. - Але хочу попередити, щоб завтра ти швиденько владнав свої справи. Через три дні ми їдемо у відпустку.
- Хто - ви? - спочатку не розумію я.
- Ми, синку. Це ти, Діанка і ми з сватами.
- І хто придумав цей геніальний план?
- Сваха. А я підтримую! Спільний відпочинок чудово зближає!
Я стукаю кулаком в двері номера Ді. Там тиша. Двері від удару відчиняються, але моєї нареченої там немає. Отже, і план поприставати до неї в ліжку - обламався. Але нічого. Мого Чортополоха чекає спекотний відпочинок біля моря. Майбутня теща сама не знає, що творить.