Цілу ніч я не спала,
Слухала пісню вітра.
Чула, як вили собаки,
Як тії дерева шуміли.
Може і ще хтось не спав,
А думав усе про любов,
Думав про своє життя
Й про ранок наступного дня.
Всілякі думки в голові
Були тоді у мені.
Я їх в собі тримала
І ніжно-ніжно ласкала.
Я думала, як колись там
Не дорожила своїм буттям.
Сприймала усе за чуже,
За нелюбе й недороге.
Мої очі прозріли,
Бачити тепер стали.
Знаю, що в світі немає,
Нелюбого не буває.
Вітер шумів, все шумів.
Шибками скляними гудів.
Собаки далеко брехали.
Мабуть, пари шукали.
Відредаговано: 09.04.2025