Чорним по білому

Пісня вітру

Цілу ніч я не спала,

Слухала пісню вітра.

Чула, як вили собаки,

Як тії дерева шуміли.

 

Може і ще хтось не спав,

А думав усе про любов,

Думав про своє життя

Й про ранок наступного дня.

 

Всілякі думки в голові

Були тоді у мені.

Я їх в собі тримала

І ніжно-ніжно ласкала.

 

Я думала, як колись там

Не дорожила своїм буттям.

Сприймала усе за чуже,

За нелюбе й недороге.

 

Мої очі прозріли,

Бачити тепер стали.

Знаю, що в світі немає,

Нелюбого не буває.

 

Вітер шумів, все шумів.

Шибками скляними гудів.

Собаки далеко брехали.

Мабуть, пари шукали.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше