Чорним по білому

Згубила сама

Вуста сміються,

А очі плачуть.

Серце ниє,

А любов не бачить.

 

Загубила я все своє життя.

Загубилось все, як й любов моя.

Тепер лиш щастя в дорозі нема.

Усе згубила, згубила сама.

 

Любов приспали важкі будні

На мить, на годину, на роки довгі.

Вона дрімає і в серці тримає

Далекі, холодні, карі очі.

 

Сняться їй великі очі,

В скронях яких немає ночі.

Немає туги й кохання немає.

І тут блукає тільки тінь примарна.

 

Прокинеться вона і плаче.

Кохає хлопця, та він не бачить.

Кохання перше і останнє,

Жагуче, ніжне і тепер вже вічне.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше