Мене звати Ірена Ріш. Мені 16 років і сьогодні мені дадуть підопічного. Я янгол, як і уся моя родина. З самого народження мене вчили піклуватися про людей, говорити тільки гарні слова, поводитися чемно. Одним словом, бути справжнім янголом. Але сьогодні особливий день. Я отримаю справжнього підопічного і буду про нього піклуватися. Це неймовірно! Головне, щоб мені дістався більш-менш нормальний демон.
Зараз я знаходжуся на площі Людства. Саме тут нам видають підопічних.
Стільки янголів та демонів! Такої кількості я ще не бачила. Я б, напевно, загубилася, якби не мої батьки, що прийшли мене підтримати.
Мама легенько обійняла мене за плечі і сказала:
- Не хвилюйся. Все буде добре.
- Ось побачиш, тобі попадеться хороший підопічний. Чи підопічна. - Посміхнувся тато.
Я зітхнула. Цікаво, батькам так само важко було, чи вони були більш готові, ніж я?
Поринувши у думки, я забула про все. Із забуття мене витяг мамин голос.
- Іреночко, тебе кличуть.
Я повернула голову до великої будівлі. Саме усередині неї обирали підопічних.
Зайшовши всередину, до мене одразу підійшли янгол і демон. Вони критично оглянули мене і жестом запросили йти за ними.
Ішовши, я розглядала будівлю. Вона називалася "Центр отримання і обміну підопічних". Так так, і обміну. Якщо тебе щось не влаштує у твоєму підопічному, ти можеш його обміняти на іншого.
Мене завели у велику простору залу. Усередині зали стояла куля. Біля неї були ангел і демон. Вони жестом покликали до себе. Коли я я підійшла ангел сказав:
- Сьогодні ти, Ірено Ріш, отримаєш свого підопічного та підеш у доросле ангельське життя. Ти готова?
- Так.
- Тоді поклади руку на кулю.
Я поклала. Усередині кулі щось закрутилося, завертілося, і через пару секунд у кулі з'явилося обличчя молодої дівчини років 14.
Ангел промовив:
- Це твоя підопічна. Її звати Хелена Байерс. Ій 15 років. Усю іншу інформацію про неї ти дізнаєшся з листа, якого тобі надішлють додому.
- А хто буде демоном Хелени?
- Дізнаєшся завтра. А тепер ідь додому і чекай листа.
Ввечері у дім хтось постукав. Це був поштар, який приніс листа. Я схопила лист і понеслася у свою кімнату.
- Може разом прочитаємо?! - Крикнула мама.
- Потім, спочатку я хочу сама! - Крикнула я у відповідь уже зі своєї кімнати.
Через хвилину я вже відкрила лист і почала читати:
"Шановна Ірено Ріш! Сьогодні Ви отримали підопічну Хелену Байерс. Їй 15 років. Вона живе одна з батьками. У цьому році переходить у нову школу. У Хелени натягнуті стосунки з батьками і немає друзів. Вона любить слухати музику і малювати.
Завтра починається Ваш перший робочий день. Вашим партнером-демоном буде Рік Хетчер. Приходьте на площу Людства о дев'ятій. Там Вам розкажуть усе інше, що Ви маєте знати. До зустрічі."
- Рік Хетчер? Цікаво, хто це?
Я зібралася спускатися вниз до батьків, коли мій телефон задзвонив. Дзвонила моя подруга, Рейчел.
- Привіт, подруго! Ти отримала листа!
- Так. Ти теж?
- Ага! А хто твій партнер?
- Такий собі Рік Хетчер. А в тебе хто?
- А в мене Тайсон Грек. Цікаво було б його побачити.
- Завтра побачимо.
- Добре, Ірено рада була тебе чути, але мені пора бігти. Мама кличе.
- Добре, бувай.
І правда, цікаво, хто такий Рік Хетчер? Нічого, завтра дізнаюся.
З такими думками я поринула у царство Морфея.