Чорний Янгол. Повернення

ПРОЛОГ

Море було спокійним. Над гладдю води панувала гнітюча тиша, яку не порушував навіть вітер. У повітрі висів запах солі, вологи і чогось невимовного — того, що завжди передувало змінам.

На обрії, майже непомітно, ховався силует корабля. Він стояв нерухомо, ніби спостерігав, ніби чекав.

На палубі — стояв чоловік. Його постава була пряма, погляд — сповнений рішучості й болю. Це був капітан «Янгола». Ніколас. Син легенди, нащадок Чорного Янгола. Його обличчя майже не виражало емоцій, та очі видавали внутрішню бурю, яка не вщухала вже багато років.

Він повернувся. Але не заради слави чи золота. Його мета — помста.

Світ, який колись був домом, тепер став ареною для бою з минулим. Зі зрадою, з втратою, з власною кров’ю. Він не шукав виправдань і не вірив у прощення. Усе, що залишилось — шлях уперед. Біль втрати не зламав його, він зробив його сильнішим. Тепер кожен день — це крок у напрямку до правди. До помсти. До прощання з тими, хто колись був дорогий. І, можливо, до примирення з тим, ким він став.

У небі не було жодної зірки. Лише чорне полотно над головою і порожнеча в серці.

Ніколас знову став тим, ким його виховала мати: сином Чорного Янгола. І якщо світ не здригнеться перед ним — він сам його здригне.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше