Часина 2

Чорний Янгол

- Підняти якір! Поставити вітрила!

Красень-фрегат «Арес» удосвіта вийшов у море.

- Чорний Янголе, мені треба з тобою поговорити, - звернувся помічник капітана - Жан Мальє, до жінки, що стояла за штурвалом.

- Я зараз не в дусі.

- Це із-за графа? - не відставав Жан.

- Послухай, не нервуй мене! Коли вийдемо у відкритий океан, тоді і поговоримо, - почала виходити з себе Катрін.

- У тебе завжди так. Навіщо ти знову наділа маску?

- Я тебе попереджаю, не чіпай мене зараз, інакше за наслідки не відповідаю! Йди, займися справою!

- Все з тобою зрозуміло! Ти все так само продовжуєш любити графа де Борро, - не відставав хлопець.

- До тебе не дійшло, що я сказала? Скільки можна?!

Пірати повернули голови у їхній бік. Один з них крикнув:

- Жане, не чіпай капітана! Ти хіба не бачиш, що Чорний Янгол сьогодні без настрою?

- Джойсе, я сам розберуся, а ви займіться роботою! - крикнув помічник капітана.

Команда голосно розсміялася.

- Дивися, що б вона не надрала тобі вуха!

Жан зробив вигляд, що не почув останніх слів.

- Отже, капітане, продовжуємо розмову. Ти кохаєш графа? Це із-за нього ти зі мною не хочеш говорити?

- Не твоя справа! А, власне кажучи, чому я повинна перед тобою виправдовуватися? Я тобі ні дружина і не коханка! - подивилася на хлопця Катрін.

Він подивився їй в очі і побачив, що вони посміхаються. «Вона сміється наді мною, - промайнуло у нього в голові». Спочатку він не знав, що відповісти, тоді дівчина продовжувала:

- Ніколи більше не підвищуй на мене голос!

- Слухаюся, капітане, - ледве чутно промовив Жан.

- Знай, завжди знайдеться людина, яка остудить твій запал. Я не бажаю тобі зла, але ніколи більше не наполягай на розмові, якщо в даний момент з тобою не хочуть розмовляти, - посміхнулася Катрін.

- Даруйте, що перериваю вашу розмову, але по лівому борту видно королівський фрегат, - підійшовши до Чорного Ангелу, вимовив пірат Том.

Дівчина подивилася в підзорну трубу.

- Це судно належить принцові Франсуа, але що він тут робить?

- Може, принц і принцеса вирішили вийти на морську прогулянку? - припустив Жан.

- Якщо це так, тоді ми не вступатимемо у бій.

- Чорний Анголе, нам сигналять і просять зупинитися. Вони підняли білий прапор.

- Якщо хочуть, нехай самі підходять до нас, - віддала наказ Катрін. - Кинути якір!

«Арес» зупинився і став чекати.

- Ти був правий, Жане, вони підняли білий прапор, - спокійно відповіла дівчина, хоча абсолютного спокою у неї в душі не було.

- Я завжди правий, - схрестивши руки на грудях, промовив Жан.

Катрін кинула на нього строгий погляд.

Королівський фрегат порівнявся з «Аресом». З корабля крикнули:

- Капітан нашого судна хоче говорити з капітаном вашого! Він хоче негайно бачити вашого капітана!

Пірати шумно і голосно засміялися.

- Щось сильно багато чого хоче ваш капітан! Нехай сам спуститься до нас на палубу, тоді і поговоримо, - все ще сміючись, вимовив Жан.

- Ви капітан цього судна?

Катрін виступила вперед і, схрестивши руки на грудях, зарозуміло кинула:

- Про що ж таке серйозне хоче говорити ваш капітан з Чорним Янголом?

На королівському фрегаті запанувала пауза, а потім на палубу вийшов чоловік, одягнений в усе чорне. Він подивився на Катрін і очі його звузилися.

- Ось ми і зустрілися, Чорний Янголе!

Вона упізнала графа де Борро.

- Що ж мені такого цікавого хоче повідати кращий друг Його Високості - граф Шарль де Борро? - з іронією в голосі запитала Катрін.

- Щоб не робити багато шуму і не засмічувати морське дно уламками судна, пропоную тобі добровільно здатися!

- Що? Ха! Вам не позичати зухвалості, графе! - від душі розсміялася Чорний Янголе, але в ту ж мить посмішка зійшла з її губ, - ніколи! Чуєте, Борро! НІКОЛИ!

Обидві команди спостерігали за словесною сутичкою. Кожна із сторін була на стороні своїх капітанів, і готові були виконувати негайно віддані накази. Чорний Янгол і Борро свердлили один одного повним від ненависті поглядом. Нарешті граф порушив мовчання.

- Ти сама підписала собі смертний вирок! Поки що я даю тобі час порозмірковати над моїми словами, оскільки не чекав, що Чорний Янгол може виявитися жінкою, і повідомити мене особисто про своє рішення, інакше наступна зустріч буде останньою!

Катрін усміхнулася і схилила голову набік. Борро цей рух здався дуже знайомим, але він відразу відмів думку, що прийшла йому в голову. «Що може бути у милої, доброї Катрін і цим жорстоким піратом!»