Чи снився вам коли-небудь незвичайний сон? Деякі люди взагалі не пам'ятають своїх снів, але мені нерідко сняться такі сюжети, що за ними можна одразу знімати фільм у Голлівуді. Нещодавно наснився саме такий.
Не знаю чому, але мене зібралися поховати. Можливо, я був хворий — точно не пам'ятаю. Прийшли люди, мені не знайомі, але всі мали досить пристойний вигляд. Майже всі середнього віку, з гарними манерами, одягнені стримано — швидше за все, були добре підготовлені до цієї події. Принесли труну. Труна була оббита чорним оксамитом — як на мене, так це виглядає краще, ніж червона тканина, але все одно це предмет несимпатичний.
Почали збиратися родичі та знайомі. Але проблема полягала в тому, що я ще не помер, хоча чомусь знав, що це скоро станеться. Раптом я згадав, що ще не витратив усі гроші, які лежать у мене на рахунку. Стало жахливо прикро: невже всі пропадуть? Було дуже шкода грошей.
Потім я згадав, що в мене є мобільний телефон і його потрібно розблокувати. Я попросив чоловіка, який стояв поруч, принести мій апарат, щоб я міг ввести пароль. Раптом комусь знадобляться фотографії чи інша інформація? Та й сам телефон можна ще використовувати — він був майже як новий.
Мабуть, у цей момент я вже лежав у труні, але все ще був живий. Тоді я запитав присутніх:
— А чи можна мені не вмирати? Здається, я живий.
Це збентежило людей. Вони ж спеціально приїхали на похорон, усе підготували! Так мені й висловили:
— Ми ж усе вже організували, що нам тепер робити?
Але їхня логіка мене не переконала. Чомусь умирати зовсім не хотілося, адже я не був мерцем. А вже тим паче не хотілося бути живцем закопаним у сиру землю! Треба було щось терміново вдіяти... і я прокинувся.
Це було найкращим рішенням, хоч і прокинувся я з головним болем. За вікном стояв похмурий ранок, але сонце знаходило в небі просвіти, крізь які пробивалося і заявляло яскраво-жовтим кольором, що воно вже встало. Вийшовши на вулицю, я подумав: як добре, що я живий! Я можу йти дорогою, дихати свіжим ранковим повітрям, бачити людей. Життя прекрасне! Подякувавши Богові за цей дар, я з добрими думками провів увесь залишок дня.
Відредаговано: 24.04.2026