Частина 33. Пастка

“Давай, крихітко, нам треба протриматись ще трохи. А потім ти вб’єш їх усіх.” - вмовляв мене Інар, поки я силилась не розірвати свого колишнього шайнаре. 

• Що, дух радить зберігати конспірацію і не виходити з образу, люба? - сказав Ютані, закривши двері в свої покої і обернувшись до мене з хижою усмішкою на вустах.

“ЧОРТ!” - сказали ми з духом майже одночасно. 

“Первородна, забудь все, що я сказав! Вбивай його настільки жорстоко, наскільки фантазії вистачить!”- стрепенувся Інар.

“Дивись, як заговорив..” - почула я в голові голос Ютані і в мене перед очима все попливло. Я не помітила, як він опинився зовсім поруч і міцно схопив мене за обличчя. 

• Вовк ніколи не перехитрить лиса, Кіро. Я думав ти це зрозуміла з першого разу.. - випустивши ікла сказав Лорд.

Спробувавши відштовхнути його, вдарити, хоч відступити, я не відчула жодного руху свого тіла. Навіть думати було боляче. Ютані, тим часом, почав повільно роздягати мене. 

• Що, вже зрозуміла? - він всміхнувся, помітивши мій палаючий погляд. - Більше тобі не втекти від мене. 

“Інар, допоможи мені.. Інар?!” - взмолилась я до духа Світочі, проте той мовчав. 

• Твій сусід по свідомості тобі не допоможе.. - так само хижо усміхаючись сказав Ютані. 

Коли з мене впала сукня і я залишилась в самій білизні посеред кімнати він відійшов на крок, уважно і хижо оглядаючи мене. 

• Ти ж так і не затвердила наш шлюб, люба.. - його погляд блукав моїм тілом. - Треба це виправляти. Йди до мене. 

Моє тіло саме зробило обережний крок, потім другий. Чорт, я його вб’ю.. щоб він не зробив, він буде вмирати так довго і жахливо.. 

• Так, Кіро. Слухняна дівчинка. - чоловік всміхнувся і схопив мене за волосся, жадібно поцілувавши. 

Мабуть Ютані відпустив контроль над моїм обличчям, сподіваючись на поцілунок у відповідь. Мудень. 

Спочатку ніжно відповівши на поцілунок, я схопила зубами його за язик, який так нахабно досліджував мій рот, і стисла зуби так міцно, наскільки змогла. Від болю чоловік відстронився, а його симпатичне обличчя перекосило від злості. Сильний удар - і я падаю на підлогу з розбитою губою і дзвіном у вухах. 

• Сука! Ти пожалкуєш про це! - прогарчав Ютані, різко опинившись біля мене і піднявши на ноги, тримаючи за плече. 

Щойно наші обличчя опинились на одному рівні - я плюнула в нього його ж кров’ю.

Чоловік заплющив на мить очі, але коли відкрив - в них вирував вогонь.