Частина 19. Зустріч старих друзів / ворогів

Так, а ось тут дзвіночок у моїй голові підказав, що саме час звалювати. Метнувшись до вікна я майже опинилася біля балкона, але Харукі перехопив мене і, тримаючи за горло, притиснув до стіни.

• Відпусти її! – голову гвардійців (точніше вже охорони), збив з ніг Ютані, а я впала на підлогу.
• Сер! Ні! Це вона! Вона допомогла найманцям втекти! - Харукі намагався звільнитися від захвату, але Ютані завмер і вони обоє глянули на мене.
• Чорт! - вирвалося в мене і я метнулася до дверей, але мене відразу схопили за ногу, повалили на підлогу і встромили кігті в шию, від чого я вирубилася.

Знову цей дзвін у вухах. Тіло болить, руки вже задубли. Розплющивши очі я помітила знайомий інтер'єр.

• Мммм, обпалені стіни, бризки крові. Цікаве дизайнерське рішення, але не скажу, що дуже незвичне для тортурної. - я трохи засміялася.
• І багато тортурних ти бачила, дівчинко? - спитав Харукі, стоячи за моєю спиною.
• Достатньо. - буркнула я. - Слухай, Харукі, зніми мене, га? По старій дружбі. Руки болять. А я тебе не вб'ю.

Чоловік розкотисто засміявся.

• Кіро, люба, ми відпустимо тебе, як тільки ти розкажеш нам де найманці, яким ти допомогла втекти. - почула я вкрадливий голос Ютані. - Вони тобі погрожували? Заплатили?
• Ага, натурою. - я здавлено засміялася і відчула розряд струму. - Сука!
• Кіро, крихітко, нам треба їх знайти, розумієш? - голос Ютані гуркотом грому прокотився по кімнаті.
• Ага, розумію. Щоб убити. - я пирхнула. - Краще вбийте мене одразу і викиньте в море.
• Що б ти перетворилася на гідру та втекла? - засміявся Ютані. - Ні, люба, ти більше звідси нікуди не втечеш.

Я повісила голову. Чорт, ситуація лайнова. Потрібно щось робити і швидко.

• Що ви зі мною зробили? .. – тихо запитала я.
• Ти про що, люба? - посміхнувся Ютані і став переді мною так, щоб я могла його бачити. Він більше не був у тому красивому білому кімоно із сонцями. На ньому було бойове спорядження, причому відмінне, з укріпленими пластинами на грудях.
• Я не можу вийти на ментальний зв'язок. - я підвела голову і прямо подивилася йому в очі. - Як ти його заглушив?

Чоловіки переглянулись і якийсь час мовчали.

• Спочатку ти даси відповідь на наші запитання. - серйозно сказав Харукі і вдарив мене струмом.