Частина 18. Ранок

Потягнувшись на ліжку, я обняла мого імператора і солодко позіхнула.

• Доброго ранку, милий. - усміхнулася я в напівдрімоті.
• Доброго ранку, сонечко. - мене ніжно погладили по волоссю. - Як спалось?
• Мені наснився дуже дивний сон… де ти був кінченим мудаком… - я поправила на собі ковдру.

Лорд Ютані закашлявся і я різко розплющила очі. Чорт! Схопившись з ліжка я мало не впала.

• Дуже неввічливо говорити так із людиною, яка принесла тобі сніданок і заплатила за тебе купу грошей. - сказав чоловік, поставивши піднос на ліжко.
• Так це був не сон, ти все ж таки кінчений мудак! – зло кинула я.
• Кіра.. - чоловік похитав головою. - Не примушуй робити тобі боляче. Мені дуже не подобається коли ти так зі мною говориш.
• А як з тобою говорити інакше?! - я підняла руки, показуючи на все довкола. - Ти створив собі ГАРЕМ!
• Бо в кожній я шукав тебе, Кіро! - загарчав на мене чоловік.
• А ось гарчати на мене не треба! Це тебе не виправдовує! – я склала руки на грудях. 
• Чорт забирай, це ти завалилася до мене п’яна, ще й лаєшся! - він притис мене до стіни. 
• Мало того, ти ще й підтримуєш работорговців і знаєш Луміна. - я вдарила його в живіт і вислизнула з захвату. 
• Я контролюю работорговців. Це інше. - коротко відповів злий чоловік. 
• А те, що мене викрали просто біля дороги?! І ти знаєш Луміна! - знову посипалися звинувачення від мене.
• Я не відповідаю за дії твоїх викрадачів. – серйозно сказав чоловік. - Але їх обов'язково знайдуть та розберуться.
• А Лумін? – запитала я.
• Лумін.. Пройдисвіт Лумін.. - чоловік посміхнувся. - Цей хмир сказав мені, що знайшов тебе. Або принаймні когось дуже схожого на тебе. Але це було кілька років тому, більше від нього не було звісток.

Чоловік підійшов ближче і міцно обійняв мене. Я притулилася до його грудей і дозволила собі, на мить, розслабитися. Це буде важче, ніж я думала..

• Пробач.. Я неймовірно скучив.. - він зарився носом у моє волосся.

Двері в покої відчинилися і в кімнату зайшов японець, який мене катував. Чорт, як не вчасно! Що він тут робить?

• Лорд Ютані! Вибачте, що потурбував, але я з терміновим повідомленням! - японець став на одне коліно перед Ютані. - Втікачку так і не знайшли, вона зникла у катакомбах. Але ми відстежили глайдер найманців. Накажете висунути за ними загін?
• Чорт, Харукі, ти не вчасно! - гаркнув на нього Лорд Ютані і я придивилася до японця. - Геть!
• Як накажете, мій Лорде. - Харукі вклонився, але раптом помітив мене, що виглядала з-за спини Ютані, і остовпів.