Частина 14. Схожість

— Хм, схожість вражаюча! - чоловік уважно дивився мені в очі. - Тебе надіслав лорд Лумін? Він давно не виходив на зв'язок, але обіцяв мені зробити такий подаруночок.

— Можна сказати й так, у Луміна в лабораторії я була. - я починала злитися.

— Як тебе звати? - він погладив мене по щоці, викликаючи небажані спогади.

— Кіра. - я відвернулася, відмахнувши руку.

— Звичайно. Як же ще... - з задумливою усмішкою сказав Ютані. - Звідки ти?

— А тобі до цього є справа? - я саркастично підняла брову.

— Ммм, і над характером постарався. Чорт, я повинен буду Луміну купу грошей, але воно того варте. - він з силою схопив мене за підборіддя і зазирнув у вічі. - Я з величезним задоволенням зламаю тебе. Тобі ясно?

— Ага. Успіхів. Не ти перший, не ти останній. - фирнула я в обличчя Лорду Ютані і моє обличчя відпустили.

— Тут ти помилилась, дівчинко. - Лорд Ютані відвернувся, подавшись до виходу. - Я стану останнім.

Як тільки Лорд вийшов - у зал швидко увійшла леді Хо і вивела мене через бічні двері у бік гарему.

— Я кому лекцію вела перед Відбором?! - вичитувала вона мене, як нашкодившу дитину. - Чому ти не вклонилася Лорду?

— Щоб перед кимось кланятися - його треба поважати. – пирхнула я. – А він не викликає поваги.

— Заткнися! - мені дали сильний ляпас, від якого я похитнулася, але втрималася на ногах. - Якщо з твоїх вуст вилетить ще хоч одне погане слово про Лорда Ютані - тебе показово стратять на головній площі! І тільки ворони прийдуть до твого тіла!

Жінка відвернулась і повела мене далі коридором до гарему. Закотивши очі, я пішла слідом.

— Увечері за тобою зайде слуга і проведе у покої Лорда Ютані. - сказала Леді Хо, дійшовши до моєї кімнати. - І моли всіх богів, щоб ти йому сподобалася!

З такою не життєрадісною настановою мене впустили в кімнату і зачинили за мною двері.