Частина 14. Схожість

• Хм, схожість вражаюча! - чоловік уважно дивився мені в очі. - Тебе надіслав лорд Лумін? Він давно не виходив на зв'язок, але обіцяв мені зробити такий подаруночок.
• Можна сказати й так, у Луміна в лабораторії я була. - я починала злитися.
• Як тебе звати? - він погладив мене по щоці, викликаючи небажані спогади.
• Кіра. - я відвернулася, відмахнувши руку.
• Звичайно. Як же ще... - з задумливою посмішкою сказав Ютані. - Звідки ти?
• А тобі до цього є справа? - я саркастично підняла брову.
• Ммм, і над характером постарався. Чорт, я повинен буду Луміну купу грошей, але воно того варте. - він з силою схопив мене за підборіддя і зазирнув у вічі. - Я з величезним задоволенням зламаю тебе. Тобі ясно?
• Ага. Успіхів. Не ти перший, не ти останній. - фирнула я в обличчя Лорду Ютані і моє обличчя відпустили.
• Тут ти помилилась, дівчинко. - Лорд Ютані відвернувся, подавшись до дверей. - Я стану останнім.

Як тільки Лорд вийшов - у зал швидко увійшла леді Хо і вивела мене через бічні двері у бік гарему.

• Я кому лекцію вела перед Відбором?! - вичитувала вона мене, як нашкодившу дитину. - Чому ти не вклонилася Лорду?
• Щоб перед кимось кланятися - його треба поважати. – пирхнула я. – А він не викликає поваги.
• Заткнися! - мені дали сильний ляпас, від якого я похитнулася, але втрималася на ногах. - Якщо з твоїх вуст вилетить ще хоч одне погане слово про Лорда Ютані - тебе показово стратять на головній площі! І тільки ворони прийдуть до твого тіла!

Жінка відвернулась і повела мене далі коридором до гарему. Закотивши очі я пішла слідом.

• Увечері за тобою зайде слуга і проведе у покої Лорда Ютані. - сказала Леді Хо, дійшовши до моєї кімнати. - І моли всіх богів, щоб ти йому сподобалася!

З такою не життєрадісною настановою мене впустили в кімнату і зачинили за мною двері.