Чорний код. Легенда з країни сонця, що сходить
Частина 7. Склеп
Вибравшись з тортурної я стрімголов побігла коридорами якнайдалі. Поворот, ще один, розвилка, знову поворот, сходи. Не впевнена, що спускатися глибше сходами було гарною ідеєю, але зверху наступали вороги, тож вибір не дуже великий.
Завернувши за ріг на черговому роздоріжжі я опинилася в якомусь подобі склепу. Це була велика довга кімната зі склепінчастою стелею, вздовж якої були виставлені кам'яні статуї людей з табличками внизу. На кожній табличці було ім'я, роки життя та… звання, чи що? Дивно.
Пройшовши далі цим довгим коридором я різко зупинилася біля однієї зі статуй. Чорт, яке знайоме обличчя.. Не люблю я останнім часом знайомі обличчя.
Японець, років тридцяти на вигляд, довге волосся зібране в хвіст і величезний шрам через ліве око. Так, його ні з ким не сплутаєш. Табличка підтвердила мої припущення.
"Ютані"
“745 р. н.е. - …”
"..."
Цього не може бути. Я точно знаю рік його смерті. Та й звання немає.
#202 в Фентезі
#25 в Бойове фентезі
#851 в Любовні романи
#200 в Любовне фентезі
Відредаговано: 19.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
