Чорний код. Легенда з країни сонця, що сходить
Частина 5. Завдання Пазурів Дракона в Японії
— Хлопці, як ви ще не здохли, доки мене не було? - гарчала я, кульгаючи і тримаючи пораненого Джареда під плече. - Якого біса це взагалі було?!
— Ми не знаємо... - відповів Рексар.
Уся команда була поранена, побита, багатьох жорстоко катували та калічили. Кров стікала по моєму обличчі, а нога ледве слухалася через кілька куль у ній.
— Великі Пазурі Дракона рятує дівчисько! - почула я в тунелі за нашими спинами і розвернувшись випустила кілька куль у сторону голосу.
Тунелем пішли іскри і хлопців ударило струмом, від чого ті обм'якли і повалилися на землю.
— Відпусти їх! - загарчала я, повернувшись до японця і вихопивши ефеси.
— Так ти кіцуне.. цікаво.. - чоловік посміхаючись йшов до мене. - Ти відповиш за зраду нашого клану особисто перед куміте!
— Я відповім перед ким треба, але їх відпусти! - ефеси в моїх руках перетворилися на два пістолети.
Японець змахнув руками, з яких вирвалися блискавки і вдарив мене з рахмаху, від чого я впала на землю і загарчала.
— Ти сильна, як для зверненої. Будеш моєю новою іграшкою. - він нахабно посміхнувся і міцно схопив мене за волосся.
Я загарчала і, схопивши чоловіка за руку, передала йому імпульс струму, від чого він відсахнувся і повалився на землю. Я підбігла до своїх хлопців, але тут у мене прилетіло десяток куль, і я вирубилася.
#3983 в Фентезі
#695 в Бойове фентезі
#8390 в Любовні романи
#2098 в Любовне фентезі
Відредаговано: 23.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
