Чорний код. Легенда з країни сонця, що сходить

Частина 4. Чорний код

Я швидко збирала речі та вдягла спорядження. На зв'язковому браслеті світився Чорний код, який послав мені Рексар. Просто так він би не висмикнув мене з вилазки до Гідр. Сталося щось серйозне.

 

  • Куди зібралася? - Ілар тут як тут стояв у дверях.
  • Мені треба допомогти друзям. Вони у небезпеці. - швидко відповіла я, накидуючи рюкзак.
  • Я з тобою. - коротко сказав Ілар.
  • Ні. Це лише моя справа. – я роздратовано махнула на нього рукою.
  • Кіро, якщо ти ще не зрозуміла – я поясню. - він підійшов ближче до мене. – Ми пов'язані. Куди ти – туди і я.
  • Ілар.. – я закотила очі.
  • Це не обговорюється. – суворо сказав чоловік. - Чекатиму тебе біля північного виходу. - він відвернувся і попрямував до дверей.
  • Ілар, стривай. - я підійшла до нього і взяла за руку, ніжно повернувши до себе і поцілувавши. - Спасибі тобі. Це були чудові півтора роки.

Принц посміхнувся і поцілував мене у відповідь, але за мить відсторонився.

  • Що ти зробила..? - спитав він, обм'якаючи і завалившись на ліжко.
  • Ти пробачиш мені. - я посміхнулася і вийшла зі своїх покоїв, попрямувавши до виходу з міста одна.

 

Я не можу наражати Ілара, принца та спадкоємця Гідр, на ризик. А допомогти своїм хлопцям я зобов’язана. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше