Чорний код. Легенда з країни сонця, що сходить
Частина 4. Чорний код
Я швидко збирала речі та вдягла спорядження. На зв'язковому браслеті світився Чорний код, який послав мені Рексар. Просто так він би не висмикнув мене з вилазки до Гідр. Сталося щось серйозне.
— Куди зібралася? - Ілар тут як тут стояв у дверях.
— Мені треба допомогти друзям. Вони у небезпеці. - швидко відповіла я, накидуючи рюкзак.
— Я з тобою. - коротко сказав Ілар.
— Ні. Це лише моя справа. – я роздратовано махнула на нього рукою.
— Кіро, якщо ти ще не зрозуміла – я поясню. - він підійшов ближче до мене. – Ми пов'язані. Куди ти – туди і я.
— Ілар.. – я закотила очі.
— Це не обговорюється. – суворо сказав чоловік. - Чекатиму тебе біля північного виходу. - він відвернувся і попрямував до виходу.
— Ілар, стривай. - я підійшла до нього і взяла за руку, ніжно повернувши до себе і поцілувавши. - Спасибі тобі. Це були чудові півтора роки.
Принц посміхнувся і поцілував мене у відповідь, але за мить відсторонився.
— Що ти зробила..? - спитав він, обм'якаючи і завалившись на ліжко.
— Ти пробачиш мені. - я посміхнулася і вийшла зі своїх покоїв, попрямувавши до виходу з міста одна, попутно витираючи помаду з транквілізатором з губ.
Я не могла наражати Ілара, принца та спадкоємця Гідр, на ризик. А допомогти своїм хлопцям була зобов’язана.
#1214 в Фентезі
#219 в Бойове фентезі
#4101 в Любовні романи
#1058 в Любовне фентезі
Відредаговано: 23.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
