Частина 1. "Ніч у Карпатах". Розділ 1

Червоне авто виринуло з-за дерев, і водій ледве впорався із керуванням. Ще трохи, і він би злетів з гірської дороги у смерековий ліс. Травнева ніч була холодна і вогка, як це зазвичай буває в Карпатах. Зірки сповило маревом, тумани оселилися у мовчазному лісі. Червоне авто наполегливо дерлося через гору, здавалося, якщо йому вдасться виїхати на трасу поблизу Сколе, то все буде гаразд.

Куля, зіткана з холодного вогню, пливла над дорогою, постійно змінюючи висоту. Її мертвенне світло когось шукало і вже наближалося до перевалу. Водій озирнувся, побачивши у дзеркалі заднього виду переслідувача, і з усієї сили натиснув на газ.

Авто рвонуло, шум від коліс лиховісним відлунням відбився від гір. Куля з білого вогню на мить затрималася, наче вслухаючись, а тоді ринула на звук через ліс, ледь не зачіпаючи верхівки дерев.

Вистежила. Наздожене.

Червоне авто встигало вислизати з-під променів, які випускала вогненна куля.

Схил закінчився крутим поворотом, і заднє колесо зависло над прірвою. Ревів мотор, та здобич попалася, один промінь ковзнув по капоту. Блиснули і згасли фари, вогненна куля стрімко злетіла, за кілька секунд ставши такою ж маленькою і неблискучою, як сьогоднішні тьмяні зірки.

Червоне авто падало схилом у нічну прірву, зачіпаючи собою стовбури дерев, поки не врізалось у великий граб і не зім’ялось, обійнявши старезне дерево. Відлуння розлетілися, потривоживши гори, і змерхли. Ніч у Карпатах знову була тихою, туманною і темною.