Розділ 26. Епілог

     Минуло півроку.

    Знову настав Геловін. За традицією, що колись склалася, вся четвірка нерозлучних друзів з'їхалася до Насті. Весь цей час хранителем флігеля Насті й мешканцем там був Федір, якого друзі та Гущини-старші змусили там влаштуватися.

     - Настасіє Вікторівно, я зараз поїду на пару днів, а Ви з друзями спокійно влаштовуйтесь, — радо запропонував колишній безхатько.

     Молоді люди здивувалися, як швидко перетворився Федір. Зараз це був цілком пристойний чоловік, що чудово виглядав і був добротно одягнений. Вони хотіли поспілкуватися з ним, але Федір навідріз відмовився і тактовно пішов.

     Друзі не бачилися наживо кілька місяців, тому почали радісно обмінюватися новинами.

   Санько і Ніка таки одружилися і жили в гуртожитку, одночасно навчаючись ... А Микита і Настя вчилися в польському коледжі, навчаючись сучасного дизайну.

     - Гей, ти, відьмо, — клацнув по носі механічне страхіття Сашко. - Пам'ятаєте, як вона завищала тоді, коли ми повернулися з лісу?..

    - Чесно кажучи, я думала, що більше ніколи після цього не святкуватиму Геловін! Занадто чорним він виявився!

    - А, знаєш, Настю, я думаю, що ми повинні його не святкувати, а обов'язково відзначати! Хоча б, з поваги та пам'яті до Данила, — задумливо промовила Ніка.

   - Він би хотів, щоб ми його пам'ятали. Навіть, якщо формальним приводом для цього був Геловін, якого він не сприйняв.

    - Напевне, так.

    - Згадаймо його. Земля тобі пухом, Данило. Ми любимо тебе.

    - І ніколи не забудемо.

    - Пом'янімо...

    На вулиці було темно. І тільки на тлі вікна, що світилось вночі, виднілася четвірка друзів, застиглих на мить з чарками в руках.

     - Бережи вас Бог, діти, — прошепотів Віктор Андрійович.

   Їхні діти виросли правильними людьми. Нехай же все у них складеться добре! Він підняв голову вгору, до зірок, чекаючи від них схвалення. І одна зірка підморгнула йому. Отже, його бажання здійсниться!..
 

Кінець.

2024 р.

От і закінчилась історія нерозлучної четвірки друзів! Побажаємо їм щастя! А самі пустимось у нові мандри! До нової зустрічи, дорогі читачі!