Розділ 16. Макаров

     Друзі завмерли, втупившись на екран.

   - Новини області: в с. м. т. «Лучинець» сталося вбивство місцевого журналіста. Його тіло було виявлено після того, як пожежники загасили пожежу в лісі. Його довго не могли впізнати через посмертного обгорання. Але, вчора поліція отримала результати судово-медичної експертизи, і виявилося, що загиблим був Данило Каменський, зниклий безвісти кілька тижнів тому. Він встиг прославитися тим, що розкривав корупційні схеми та став ворогом багатьох представників місцевої влади.

   Більше конкретики поки не було. Як сказав начальник відділення поліції: «У нас є докази проти людей, причетних до вбивства .... Але слідство ще ведеться». Так само, нашому каналу вдалось отримати інформацію про те, з якої зброї був убитий журналіст Данило Каменський. Це пістолет Макарова.

     Хлопці стурбовано перезирнулися.

     - Ось і почалося ....

     - Завтра новину  продублюють у газеті.

     - Ніко, у тебе ж удома є Макаров? - схаменувся Сашка.

     - Так ...

    - Чому вони такий акцент зробили на Макарові? Адже, зазвичай поліція намагається не розкривати таємниці слідства завчасно?

     - Може, вони самі вбили чувака саме з Макарова?

     - А, може, хочуть перевести стрілки на тих, у кого він є? - припустив Сашка.

     - Ніка, а Головатий знає, що у вас є пістолет будинку?

     - Не знаю, — здивовано зізналася Вероніка.

     - Він в сейфі?

    - Почекай, Санько, щоб не нагнітати, ти її зараз до інфаркту доведеш! - запротестувала Настя. - Він не міг нас розгледіти!

     - Згоден. Але, береженого Бог береже, як моя бабуся каже! Так, Ніко, він у вас схований?

     - Начебто так…

     - Бігом перевір.

      - Так я ж посварилася з ....

     - І до того ж, Головатий дружить з моїм татом! Чи не стане ж він?! А, найголовніше — з нього ж ніхто не стріляв!

   - А знаєш, Ніко, мені здається, що в таких справах, як вбивства, друзів вже бути не може, — підтримала приятеля Настя, — Вигадай що-небудь та біжи!

    Ніка нерішуче закрутилася на місці, озираючись то на Сашка, то на Настю. Микита теж швидко закивав головою.

      - Так-так, біжи, доки не пізно!

      Зібравшись з духом, дівчина стрімко вибігла з флігеля.

      - Хоч би все обійшлося, — стурбовано сказала Настя.

      Хлопці притихли. Їм залишалося тільки чекати свою подругу ...

     Мама Насті була кілька стурбована тим, що у неї на подвір'ї тепер проживає кілька однокласників її дочки. І вона сердитим тоном, зажадала телефоном, щоб дочка негайно зайшла додому.

     - Мама чогось сердита, — засмутилася Настя. - Іду до неї.

    Господиня флігеля вийшла, а хлопці засумували. А ну, як мама Насті їх вижене? Адже, цілком має право.

   Хлопці були недалекі від істини у своїх припущеннях. Як тільки дочка переступила поріг рідної домівки, так відразу ж почула мамині докори.

     - Анастасіє! Ти чому ніколи нас не питаєш — чи можна кого привести в будинок, або — ні?

     - Так я ж і не веду в будинок нікого, — почала виправдовуватися Настя.

  Вона вже давно помітила, що коли мама сердилась на неї, то завжди кликала її офіційно - «Анастасія». Тому, вона вирішила не дратувати матір та всіляко згладжувала гострі кути у розмові.

    - А у флігель?

    - Так він же мій.

    - І що? Він стоїть на нашій території. Може, ти ще якихось терористів приведеш, а ми постраждаємо за приховування?

     - Мам, ну яких терористів? Це ж все мої друзі!

   - Наші хлопці? Значить, у тебе в друзях зараз — злісні порушники дисципліни та вороги своїх батьків?

    Настя навіть розгубилася від її слів.

    - Мам, ну які вони вороги?

    - Мені розповіли, які вони сперечальники та злодюжки! Мовчи!

   - Вони просто посварилися. Кілька днів поживуть у мене, а потім помиряться, і все буде добре, — благально подивилася на матір Настя.

   - Цікаво! А ти не звернула увагу на те, що не хтось один посварився, а всі? Таке може бути збігом? Що ви вже накоїли? Дивись мені, відповідатимеш за них сама! Якщо поліція прийде, будеш сама з ними розмовляти.

    - А чому повинна прийти поліція? - насторожилася дочка.

    - Звідки я знаю? Може, ще чого вкрали з будинку?

    - Мамо!

    - Що «мамо»? Тобі зараз тільки репутацію зіпсувати, перед випуском залишилося!

    - Ну, мам!

   Ніна Олегівна сердито махнула рукою і відпустила доньку. По правді кажучи, вони, разом з іншими батьками, вирішили, що насправді, це найкращий варіант втечі з будинку підлітків, якщо ті залишатимуться під наглядом Гущиних. Було б набагато гірше, якби трійця друзів зникла в невідомому напрямку. Але, хай дітлахи знають, що вона сердиться, і поводяться тихо.