Розділ 4. Проблема з напоями

     Настя подала на стіл тацю з келихами, в яких лежали шприци з «кров'ю». Вона бачила такий прикол на інтернет-сторінці модного ресторану, і вирішила спробувати впровадити й у них таке цікаве нововведення.

     - А що у нас за «кров» сьогодні? - запитав Князь пітьми.

     - Домашнє вино з капшуна.

     - Я думав, що ви вирощуєте мускат.

     - Є і мускат. Але капшун, хоч і смачний, проте, ягідки — невеликі. Тому, батьки його пускають на вино.

     - А вони знають, що ти будеш сьогодні пити вино?

    - Ні-і-і, звичайно, я його потихеньку стягнула з татового бару. Ну, ми ж не будемо напиватися. Тільки ці шприци — і все!

     - У барах такі порції називаються шоти, — поважно мовив Сашко.

     - Ой, коли це ти встиг побувати по барах? - підозріло кинулася до нього Вероніка.

     - Встиг, дитинко, — спробував по-дорослому басом похвалитися приятель.
Всі розсміялися.

     -М-м-м! А що ми будемо їсти? Серце змії? Або саму змію?

     - Змію, — відповіла Ніка.

    Дівчата приготували цікавий салат на кшталт «мімози», але сформували його на величезному блюді у формі звивистої змії. А смужки на жовтому тлі зробили з тертих смажених грибів.

    - Краса-то, яка?! - заволав Саня. - В принципі — сьома вечора, можна і починати. Викладайте все на стіл. Я зараз нам страшний фільм поставлю.

     Дівчатка заметушилися біля столу, хлопчаки присіли на диван перед телевізором.

     - Ну що? Щасливого нам Геловіну?!

     І тут Настя винувато мовила:

     - Упс! Народе, пробачте мені!

     - Що?

     - Що трапилось?

     - У нас не вистачає коли та поп-корну.

     - Наскільки не вистачає?

     - Взагалі немає…

     - Як так вийшло?Ми ж готувались заздалегідь?

     - Ну, ніби все було в холодильнику. А вчора щось не перевірила…

    Хлопці переглянулися і почали знехотя підійматися з дивана.

    - Ну, ми тоді з Микитою сходимо до магазина. А ви залишайтеся тут.

   - Ні, Сашко, підемо всі разом, — запротестувала Ніка.

   - Навіщо?

   - Нам з Настею тут страшно буде.

   - Серйозно?

   - Так! - крикнула Настя.

   - Так у цьому будинку нічого ж страшного насправді немає?

   - Ага, так і нікого в будинку теж немає! Ми не хочемо самі залишатися!

   - Та ж будинок оточений парканом!

   - Все одно!

  Хлопцям не дуже сподобалася така ідея. Самі вони б швидко збігали в найближчий магазин. А дівчата поки зберуться, та ще, напевно, і підбори натягнуть, йти потім повільно доведеться ...

   - Та киньте городити нісенітницю.

   - Ага, а якщо відьма насправді заявиться?

   Хлопчаки переглянулися і картинно схопилися за голови.

   - Ви що, по-справжньому вірите в цю нісенітницю?

   - Ви ж дорослі!

   Тепер переглянулися дівчинки.

   - А раптом?

   Однак, діватися хлопцям було нікуди, тому що дівчата оголосили самий натуральний страйк.

   - Гаразд! Тільки давайте швидше. Переодягайтеся. І, щоб без підборів! - скомандував Микита.

   - Вони довго переодягатимуться. Нехай так йдуть. Сьогодні ж маскарад!

   - Так вони плутатися в них будуть. І, нехай перевзуваються.

   - Я - в кросах, — відразу ж погодилася Настя, моментально переодягнувшись в джинсовий костюм та перевзувшись.
   Але Ніка незворушно відповіла того, що вона завжди ходить «на каблах» *. (Кабли* (русизм, молодіж. жарг.) – підбори)

   - Ось навіщо вони тобі? Ти й так висока? - почав допитувати її Мик.

   - Будь-яка дівчина, що поважає себе,  завжди повинна виглядати на всі сто!

   - А Настя що — не виглядає?

   - Так вона зараз у себе вдома! А я ж — у гостях ?!

   - І я теж ходжу на підборах в основному, — підтримала Ніку Настя.

   Виявилось, що вони сперечались довше, ніж дівчата переодягнулись.

  Нарешті, вони зачинили флігель, і пішли в магазин. І тут виявилося, що в найближчому маркеті ще з обіду все цікаве змели з прилавків.

   - Свято! - розвів руками черговий продавець.

   - Точно! Ось ми дурні! Як ми могли забути?

   - Де ж нам розжитися? - дивувалися хлопці.

   Вони зайшли ще в пару супермаркетів, але всюди повторилася та ж історія. Компанія зустрічала на вулицях хлопців з їх школи та класу та інших знайомих. Майже все місто висипало на вулиці. Дякувати меру, що напередодні змусив комунальників полагодити всі ліхтарі.