Чорний Геловін

2-ге видання, доповнене. 1 розділ. Халабуда підвищеного комфорту

     

                                                                                    Геловін наближається ..., а ти 

                                                                                    встиг купити сокиру до свята?
                                                                                                    (З дитячих приколів)

                                                                                   

                                                                                Вважається, в ніч Геловіну 

                                                                           вся нечисть виповзає на

                                                                                 світло! .. І іноді ця нечисть 

                                                                          має людську подобу ...

 

 

                                                                             Геловін показує, хто ти

                                                                       є насправді в душі.


     Вся компанія підлітків жваво працювала. До початку свята залишалися лічені години. Перший раз вони влаштовували для себе таке масштабне і добре продумане свято.

     А в цей час батьки Насті Гущиної поблажливо поглядали з вікна на юнацьку метушню у дворі. Ніку Софронову, Сашка Олексієва і Микиту Миколаєва вони знали вже кілька років. Всі діти навчалися в одному класі з їхньою донькою і дружили приблизно з класу третього-четвертого. Їхні батьки теж були одного кола спілкування, тому ніхто з них не хвилювався, якщо когось із дітей не було вдома. Значить, вони «зависали» у друзів. Тому, номери телефонів дітей та їх батьків були у всіх старших родичів нерозлучної четвірки.

     І коли підлітки запитали напередодні у Віктора Андрійовича і Ніни Олегівни, чи можна їм святкувати Геловін в їх «сарайчику», Гущини, звичайно ж, дозволили. Всі батьки цих підлітків дотримувалися думки, що в будь-якому випадку буде краще, якщо їхні діти, навіть дорослі, перебуватимуть в їх полі зору.
  «Сарайчик» у них таки був. Ну, як «сарайчик»? За кілька останніх років колишній сарайчик перетворився в нормальний флігель, який цілком підходив не тільки для святкування, а й для стерпного житла. У ньому вже був, навіть, невеликий душ і туалет.

     Колись старша сестра Насті - Віра впросила батька, щоб він «замутив» їй сарайчик, і вона мала там свій простір для ігор. Віктор Андрійович зміцнив старе бабусине творіння, утеплив його. І спочатку Віра приводила в нього свої дитячі компашки. Коли вона стала вчитися в старших класах, у неї виникла ідея фікс - відокремитися від батьків, тому що вона «вже стала дорослою». Ніні Олегівні не подобалося, що чоловік йде на поводу у дочки. Але батько пояснив, що краще підіграти доньці, але мати її у себе під боком, ніж вона почне тинятися по чужих хатах. І з цим доводом мати погодилася. А, оскільки, у Віри були великі побажання, то вона вмовила батька зробити їй і індивідуальне опалення, і вузенький, але свій туалет і душ. І Віктор Андрійович цілий рік присвятив тому, що обклав сарайчик цеглою і утеплювачем та провів туди зручності. Крім того, на даху був простір, який тепер було переобладнано в мансарду. Там Віра влаштувала собі спальню.

     - А знаєш, мати, я навіть радий цьому. У нас з тобою не було такої можливості.  Ми свого часу майстрували звичайні халабуди на дереві.

      - Саме так. А в неї буде халабуда підвищеного комфорту!

      - То, хіба тобі не хочеться, щоб у дітей все було краще за нас?

      - Хочеться.

      - От бачиш! У неї буде поступове подорослішання, у нас на очах.

      - Так, але вона тепер буде приходити до нас тільки поїсти! - заперечила Ніна Олегівна.

      - Ну і що? - спокійно говорив батько. - Ми з тобою її правильно виховували? Якщо вона — розумна, то все буде нормально. А як інші відправляють дітей вчитися в коледжі, до  інших міст?

      - Ой, не знаю, як інші! - зітхнула недовірливо мама.

      Але, як виявилося згодом, експеримент пройшов дуже добре. Віра виросла зрілою особистістю, і зараз вже закінчила навчання в університеті, вийшла заміж за однокурсника, і поїхала з ним на роботу за кордон.

     - Ось, нехай тепер Настя награється тут. А потім, коли й вона подорослішає, може, ми заведемо собі квартирантів? Будемо грошики заробляти? - запропонував батько.

     - Ну, молодята навряд чи туди підуть. Все-таки, місця замало ...

     - А студент буде радий зупинитися в центрі міста і жити окремо від господарів!

     - Так, мабуть, ти маєш рацію! - погодилася мати.

     І стурбовано додала:

     - Як гадаєш, у них там ще шури-мури не почалися? Шістнадцять років — це вже не жарти.

    - Ти знаєш, мати, що я — проти раннього сексу. Не схоже, щоб у них були вже такі відносини. Хоча, з іншого боку, вони можуть нас і обманювати, і що ти зробиш? Ти її застерігала від всяких дурниць, і я застерігав. Отже, треба просто довіряти їй.

     - Знову довіритися! Це так важко!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше