Глава 20

*Теперішній час.*

Як я і здогадувалася, морталь зовсім не потребувала нашої допомоги, незважаючи на численні спроби Нарі наблизитися до неї. Коли їй все-таки це вдалося, ця дівчина не оцінила такого старання. Вона сказала: "Допоможете ви мені чи ні, я в будь-якому разі виберуся звідси. Тому мені плювати". Як можна відповідати так холодно людині, яка щиро хоче допомогти? Клауді дуже дратувалася через це, бо за натурою дуже емоційна. З цієї причини мені часто доводилося спостерігати за її "сплесками" емоцій: "Ну і нехай сама тоді справляється! Яке мені взагалі діло до неї! Невдячна!" - тощо. З одного боку, вона має рацію, морталь чинить погано, з іншого боку, вона ніколи не просила нас про допомогу, тож ми якоюсь мірою ліземо не у своє діло...

Я частенько навідувалася до Лавлі, щоб стежити за ним. Не тому, щоб потім розповісти Нарі, а просто тому що мені було до чортиків цікаво. Той кристал, що я бачила минулого разу, як виявилося, поглинає світло. Такі часто використовують для шоу, бо свічки і лампи на вогні не настільки практичні. Ці кристали виставляють на сонце на весь день, таким чином їх "заряджаючи". Наскільки я знаю, вони тримають "заряд" приблизно три-чотири години, і зберігаються в добре освітленому приміщенні. Хммм... Нескладно здогадатися навіщо ця штука Стоуну. Напевно хоче наповнити кристал світлом Повного Місяця, але як він це збирається робити? Адже весь процес того, як дорогоцінний камінь заряджається світлом, займає купу часу, плюс тримається досить недовго... незрозуміло. Мабуть, цей експеримент не матиме успіху, якщо, звісно, Стоун не розумніший за мене...

Одного разу я бачила, як Стоун розмовляв про щось із Кочівником, після чого вийшов і попрямував до свого намету. Мені стало цікаво, і я почекала, поки він знову вийде. Вийшов він приблизно за півгодини. Був одягнений у дорожній костюм, також збоку була коричнева шкіряна сумка, одягнена через плече. На ногах були чоботи зі шпорами. Не складно здогадатися, що він збирається кудись їхати верхи. Я, не втримавшись, простежила за ним аж до стовпів, до яких були прив'язані коні. Там він стояв і розглядав їх, вибираючи. Потім, визначившись, підійшов до найсильнішого на вигляд коня, осідлав і закинув свою сумку. Сів верхи і поїхав, залишаючи після себе клуби пилу і піску.

"Дуже цікаво... Куди ж він?" - подумала я і повернулася назад.

...

*День першого шоу з Ліліс, а також Повного Місяця*.

Приблизно з 15:00 до 17:30 йшло шоу для всіх, так скажемо "сімейне". Після, виділявся певний час для відпочинку тваринам, а також самим циркачам. Потім із 21:00 до 23:00 було шоу із серії "Adult", тобто з елементами, що не варто бачити дітям. Виступи відбувалися в дні, коли в глядачів була найбільша кількість вільного часу, по суті на вихідних. Так само впливало й те, що після шоу дуже багато роботи, такої як звичайне прибирання. Я брала участь у шоу "Adult", бо я "страшний дикий звір".

...Уже настав вечір. Сонце практично повністю сховалося за горизонтом, залишаючи після себе зовсім трохи свого світла. Я була в наметі, ми з Клауді готувалися до свого виступу.

Вона взяла якусь баночку зі свого комода і підійшла до мене. Відкривши її, показала мені. Усередині був якийсь гель.

- Нанесемо його, і твоя шерстка сяятиме. ~

"Ч-чого??? Не треба!" - запротестувала я у своїх думках. Однак, Нарі не приймала відмов, тому сіла на мене зверху, придавивши своєю вагою, і хоч я спочатку активно виривалася, все ж змирилася.

- Ось так, хороша дівчинка~ - сказала вона мені. Набравши цієї неприємної слизької рідини у свою руку, вона провела по моїй спині. Уся моя шерсть стала дибки, коли воно, таке холодне й противне торкнулося мене. Я мимоволі заричала.

Закінчивши мене мучити, Клауді задоволена і щаслива піднялася і стала оглядати результат.

- Ось так! Подивися, яка ти в мене красуня! - сказала вона і засміялася.

"Красуня? Ти що знущаєшся?" - подумала я і накинулася на неї, гарчачи. Вона зловила мої передні лапи і знов залилася сміхом.

- Дурненька, ти ж важка! Зараз звалимося з тобою, доведеться заново чепуритися! - говорила вона, все ще трохи регочучи.

Мені здається, чи вона останнім часом поводиться зі мною як зі своїм домашнім улюбленцем? Що це за ставлення таке!?

Побачивши мою незадоволену морду, Нарі заспокоїлася і сказала:

- Та знаю я! Подуркувати вже не можна! - і опустивши мої лапи на землю, попрямувала до свого туалетного столика поправити пасма завитого, темного волосся, які вибилися із зачіски, наспівуючи якусь мелодію, що за звучанням нагадувала блюз або джаз. Потім, опустила пензлик в одну зі своїх баночок і провела ним над очима, потім ті самі махінації провела зі щоками. Від природи довгі й пишні вії, підкреслила тушшю, потім взяла тонкий пензлик, опустила його в іншу баночку. Та забарвилася в бордовий. Піднісши його до губ, вона провела ним, залишаючи на нижній губі бордову лінію. Причмокнувши, зробивши губами звук "пам", вона посміхнулася своєму відображенню, явно задоволена тим, що вона там бачить. Ця жінка і справді себе обожнює.

Сьогодні вона була дуже гарно одягнена. На ній була чорна сукня зі шлейфом із легкого матеріалу, що нагадує шифон. На голові, як зазвичай, був чорний капелюх. На грудях красувався виріз, що виділяв її пишні груди, від чого хочеш-не-хочеш, а все одно туди дивишся... Думаю, у Клауді багато шанувальників, точно більше, ніж, наприклад, у Соломії. Нехай вона дуже красива, але аура в неї зовсім інша. А ось від Нарі відчувається те, що люди називають харизмою.

Ще раз покрутившись біля дзеркала, підморгнувши своєму відображенню, Нарі повернулася до мене і сказала: