З чогопочати розповідь? Із знайденої насінини кунжуту чи сну, який я не можу пояснити?
Його обличчя… Чиє обличчя ?Молодого чоловіка віком від тридцяти до сорока. Його обличчя розмите. Уривки у пам’яті. Після весілля я пішла до нього додому. Мої батьки відпустили мене? Мені тридцять і я доросла жінка. Не пригадає моменту весілля. Це було десь у горах. Я втекла від цього чоловіка. Події розпливчасті. Що було спочатку. Після весілля я пішла до нього додому. Оглянула кілька його кімнат. Чому у мене був велосипед. Голубого кольору велосипед. У чому була я одягнена і де відбувалося те весілля? Хто одружувався і чи є в мене друзі? В мене так багато запитань. Це після випитого алкоголю, але я не вживаю алкоголь. Тоді можливо це були, якісь заборонені речовини.
Врешті-решт я тікаю від цього чоловіка. Його будинок на підвищенні ніби на горі. Оточений красивими деревами і квітами. Я не розбираюся в сортах дерев і квітів, тому і не можу розповісти детальніше. Мене охопив страх від того, що я сама із цим чоловіком. Я від нього тікаю. Деталі. У нього є собака, яка гарчить на мене. Його будинок оточений кількома воротами і чи були там камери спостереження? Були,якщо він мене знайшов. В голові туман і нерозбірливість.
Вокзал, запитання до чужих людей. Ті самі питання задають люди, які подорожуютьу часі. Звідки я це знаю і що відбувається насправді?
Я навіть не знаю, як розповісти історію. З чого все почалося і чого я його дружина і чому він за мною ганяється чи переслідує? У доброму сенсі причепився. Виринає із пам’яті момент, коли я чекаю на вокзалі і він мене знаходить. Його обережні фрази, щоб я не злякалася. Його спокійний тон у голосі і темна чорна сорочку в яку він одягнений. Спокійні чорні очі, диявольські очі , за якими я бачу підступність і злі наміри. Чому я? і врешті-решт хто я?
Якщо багато людей уподібнюють життя до гри, то що ж це насправді?
Злочини відбуваються і в реальному часі. Де я зараз?
Однокімнатна простора квартира, мало меблів, тільки найнеобхідніше. Пальці стукають по клавіатурі. Можна писати про майбутнє чи прикрасити своє життя до непізнаваності. Сумка від дорогого бренду, яка в коробці лежить у коридорі. Він подарував мені сумку жовтого кольору із імітацією зміїної шкіри на сукню із шовкової тканини . Це був не сон. Якщо речі зараз у моїй квартирі. Але зараз я вдома, а де він? Я перевірила свій телефон. Жодних нових контактів, пропущених дзвінків чи набраних дзвінків. Я телефонувала мамі і вчора я теж була вдома, жодного весілля. Я не розумію, що відбувається. Я попросила сусіда переглянути камери спостереження із нашого двору. Вчора я навіть не покидала квартиру. У минулому не було таких подій. То що ж тоді відбувається і як це назвати. Я вже сама не знаю, що це?
Я втрачаю здоровий глузд чи я хвора чи плутаю реальність. Вщипнути себе за щоку. Відчуваю біль. Засунути палець у свіжо заварену каву. Гаряче, дуже гаряче. Здається обпекла палець.
То що це було. Куди понесли жінку без одягу. Натовп людей кудись її поніс. Вона була з ознаками життя чи без цих ознак. Вона була молодою і красивою. Яка атмосфера була? Зловісна, незрозуміла. Дивна поведінка людей. Крики сварки. Дії відбуваються, наче у пеклі чи нижчому світі. І звідки я знаю, що це інший світ чи щось інше . Може це альтернативна реальність?
Відволікають від розповіді. Дзвінки у яких йдеться про бронювання. Немає вільної квартири. Відмова.
Побачення в сліпу. Ванна кімната. Спуск води в унітазі. Миття рук і неприємний запах гнилих фруктів.Сайти знайомст і майбутні очікування.
Дзвінок чи я готова? Мені тридцять і я повинна будувати своє життя? Соціум? Очікування. За соціальними критеріями я на дні і не можу нічого запропонувати.
У голові фраза «трофейна дружина» . Звідки ця фраза у моїй голові? Підстригти сухі кінчики волосся і пошкрябати темзою п’ятки. Якщо після цого побачення мене побачить цей чоловік без одягу, то….. Знову за тими ж стандартами? Маленький животик і вигляд тіла, яке має жирок на всіх частинах тілах. Колись я була худорлява?
В мене є таємниця. Таємниці є у всіх. Але у мене їх багато. Що найголовніше у житті? Сім’я, гроші, віднайти Бога чи загубити свою душу. В чому полягає сенс життя і який актив найпотрібніший? Гроші,це думає більшість. Гроші багато чого дають. Іграшки, послуги і навіть людей.
Але , як виявилося … Найважливіше,це молодість. Це застрягнути у часі. Моє тіло не рухається у часі, я спостерігаю за подіями. Я не народжувалася і не помирала. Я просто є. я живу і забуваю. Згадую і знову забуваю. Мої шкільні друзі говорять, що я не змінилася і я розповідаю вигадані історії про здоровий спосіб життя і вітаміни. Я ж нікому не можу розповісти . Бо навіть я не усвідомлюю, хто я така насправді. Чи можливо мене вбити? Думаю, що так. Фізична оболонка зміниться і я забуду свою стару оболонку. Після шістнадцяти років, моє тіло перестає старіти. Іноді воно застрягає у підліткових формах. Іноді мені не вистачає кількох років, щоб стати повністю жінкою чи чоловіком.
Недоліки є завжди. Немає ідеальних суперздібностей.
Найжахливіші речі трапляються під покровом ночі. Коли заходить сонце. Темна пелена огортає міста. Прокидається темна людська сторона. Обман. Темне і біле завжди поруч. Як фарби . Біла фарба може змішатися із сірою. Людина і її істина природа. Немає нічого нового, немає нічого дивовижного чи непізнаного. Усе було, є і буде. О мій, нікчемний розум. Хаос думок і позичений стиль розповідь від автора. Якого автора?
Як розповісти сухо і звільнити тягар із своєї душі. Автомобільна аварія. Чорна сорочка. На його обличчі кров. Його чорні очі закриті повіками. Він мирний , його тіло, наче із глини. Мої емоції. Мені боляче, надзвичайно боляче згадуватий, той момент із цілої розповіді. Від знайомства на весіллі, якого не було до аварії, якої теж не було в реальному житті. Але якже мої емоції? Чому мені здається, що я кохала його ціле життя і що я теж помираю із ним?