Розділ 18. Тенета розслідування

Районне відділення поліції, що зазвичай було тихим і розміреним, тепер гуло, мов потривожений вулик. Смерті біля Чорного Ока стали сенсацією, що вийшла далеко за межі Зеленокраю. Слідчий, капітан поліції Ігор Петренко, чоловік із втомленими очима, але гострим розумом, сидів за своїм столом, завалений паперами та фотографіями. На його обличчі залягла глибока борозна – він ненавидів такі справи, де межа між реальністю та містикою була настільки розмитою.

Його розслідування рухалося повільно, кожен крок давався з зусиллям. Перше, що він отримав, були попередні висновки експертизи води та ґрунту з озера. Результати були шокуючими, але водночас дивно передбачуваними, враховуючи слова батька Михайла. Зразки показали підвищену концентрацію сірководню та метану, що виходили з дна озера, особливо в нічний час.

"Отже, пан Олексій був правий," – пробурмотів Петренко, перечитуючи звіт. – "Ці гази могли викликати запаморочення, нудоту, дезорієнтацію. І він припустив, що вони потенційно могли спричинити галюцинації, впливаючи на психіку." Він обвів червоним маркером слова "дезорієнтація" та "гази". Це давало раціональне пояснення деяких дивних факторів, про які говорив пан Олексій.

Однак, навіть ці результати не давали повної картини. На столі лежали фотографії тіл Андрія та Михайла. На них були чітко видні глибокі, рвані рани – такі, що не могли бути спричинені ані падінням на каміння, ані просто утопленням, ані звичайними лісовими тваринами. Петренко переглянув довідники з криміналістики, фотографії ран від диких звірів, але нічого не збігалося. Це були сліди, які викликали дивне відчуття жаху і невідповідності.

"Жоден звір у наших лісах не залишає таких ран, – думав Петренко. – Це не зуби ведмедя, не кігті вовка. Це щось... інше. Більш точне, більш цілеспрямоване." Він заплющив очі, намагаючись відтворити картину того, що могло статися. Підлітки, дезорієнтовані газами, в паніці... і потім з'являється щось, що залишає ці страшні сліди.

І найголовніше – зникнення Каті. Жодних слідів її тіла, жодних зачіпок. Якщо гази її дезорієнтували, можливо, вона просто втекла в ліс і загубилася? Але якщо вона втекла, то чому немає слідів її пошуків чи будь-яких ознак її присутності деінде? І чому тоді хлопців знайшли, а її ні?

Петренко згадав розповіді селян про   смерті біля озера, про які йому довелося почути на площі. Лісничий п'ять років тому, родина чоловіка, дитина жінки "Невже ці трагедії пов'язані?" – запитав він себе. Чи це просто містична завіса, яка приховує щось жахливе і реальне?

Його інтуїція підказувала: це не просто природна аномалія і нещасні випадки. Це щось більше. Щось живе. Але хто і чому? І як він діє? "Чудовисько Чорного Ока" – це лише легенда, чи за нею ховається хтось, хто користується нею як прикриттям?