Розділ 6. Тривога в Зеленокраї

Поки Андрій, Михайло і Катя розгортали намет біля Чорного Ока, у Зеленокраї розгорталася власна драма.

У будинку Катерини батьки вже стояли на вухах. Мати, пані Галина, жінка з добрим, але вольовим характером, нервово ходила по кухні. Батько, пан Степан, суворий і небагатослівний чоловік, з блідим обличчям оглядав кімнату доньки. Вікно було відчинене навстіж, а на підвіконні лежала зім'ята записка: "Буду в подруги, не хвилюйтеся,". Записка була написана поспіхом, почерк нервовий. Але не це їх найбільше тривожило. Між рядками "Не хвилюйтеся" їм чулося щось інше, якийсь відчай. Звикнувши до відвертості доньки, вони одразу відчули фальш. А коли мати помітила, що з холодильника зникли їхні улюблені сосиски – остання крихта надії на звичайну нічну витівку зникла. Сосиски! Катя ніколи б не взяла їх просто так. Це було для чогось важливого, для чогось, що вимагало їжі на природі.Батьки вже знали, що їхня донька була закохана в Андрія, і чутки про його нерозсудливі витівки дійшли до них раніше. Саме тому, коли Катя обмовилася про якийсь "вечір з друзями", вони одразу ж замкнули її в кімнаті, побоюючись, що Андрій знову втягне її в якусь халепу. Тепер же, коли записка виявилася лише ширмою, а вікно було відчинене, в голові пана Степана спалахнула  спалахнула моторошна здогадка, що обпекла його мозок.

 Нещодавно він сам, проїжджаючи повз старий млин, бачив, як Андрій з Миколою жваво сперечалися, а Катя стояла поруч. Він чув уривки фраз про "слабо" та "ніч". Куди ж іще, як не до проклятого озера, могла піти молодь у пошуках гострих відчуттів? Його серце стиснулося від жаху.

Тим часом у родині Михайла панувала не менша напруга. Батько Михайла, пан Олексій, був викладачем історії, педантом та інтелектуалом. Він був надмірно опікунчим, особливо щодо єдиного сина. Тому, коли син сказав про "експедицію", пан Олексій одразу ж зателефонував керівнику гуртка, який, за словами Михайла, мав організовувати цю "експедицію". Керівник був здивований і повідомив, що ніяких експедицій сьогодні не планувалося. Холодок пробіг по спині пана Олексія. Він одразу ж зателефонував дружині, пані Олені, яка миттєво зблідла, почувши новину. Мати Михайла, тонка й чутлива жінка, одразу ж відчула недобре. Їй уявлялися страшні картини. Вона почала згадувати, як Михайло, завжди такий обережний, цього вечора був надзвичайно схвильований. І тут вона згадала розмову сусідів про чергову витівку Андрія та "жахливе парі" біля Чорного Ока, яку вона чула у магазині. Ці шматочки пазла склалися в одну, жахливу картину.

Паніка охопила обох батьківських пар. Вони одразу ж зв'язалися, і спільна тривога лише підтвердила їхні найгірші підозри. Озеро. Ця думка, мов крижаний обруч, стиснула їм голови. Намагаючись зберегти спокій, пан Степан і пан Олексій вирішили викликати слідчого з районного центру, розуміючи, що самотужки вночі в лісі шукати дітей – це майже самогубство.

Довгі години очікування були пеклом. Кожна хвилина тягнулася вічність. Батьки не спали, ходили по кімнатах, дивилися у вікна на темний ліс, який здавався ще більш загрозливим, ніж зазвичай. З першими променями світанку, коли небо почало світлішати, до Зеленокраю приїхав невеликий поліцейський автомобіль. Слідчий, чоловік років сорока, з втомленим, але рішучим обличчям, вислухав батьків. Розуміючи серйозність ситуації, він, не гаючи часу, запросив їх їхати з ним.

Спільна група — слідчий, двоє батьків та ще двоє місцевих чоловіків — рушила до лісу. Стежка, яка ввечері здавалася хлопцям та дівчині сповненою пригод, тепер була моторошною й зловісною. Повітря було холодним і вологим.

Нарешті, вони вийшли до берега. Ранковий туман ще стелився над поверхнею Чорного Ока, надаючи йому містичного вигляду. І тоді вони побачили це.

Намет Михайла стояв на місці, трохи зім'ятий, ніби хтось вискочив з нього поспіхом. Багаття було повністю згаслим, навколо нього валялися обгорілі палички та залишки тих самих сосисок Каті. Покривало 

Андрія було наполовину занурене у воду, а поруч із ним, на вогкому ґрунті, виднілися відбитки босих ніг, що вели до берега. І нікого. Жодної живої душі. Лише моторошна, оглушлива тиша.