Гуркіт.
Земля і біль.
Небо над головою -
синє, немов би хустка
матері, що з собою
взяв, ідучи на фронт.
Час твій летить стрілою,
і над окопом свист
птахів ворожих чорних,
що серед хмар летять.
Гуркіт.
Земля і біль.
Поруч лежить твій брат,
час у його очах
завмер назавжди.
Він дивиться із небес.
Гуркіт.
І чорним став
зимний прощальний день.
Відредаговано: 03.12.2025