Жити - й крапка.
Назло всьому.
Жити - й вірити
повернеться літо знову,
знову стрінемо ми весну.
Недоспівано,
недосказано,
недожито
та недопройдено...
...Недомріяно.
Подивися – там сонце знову…
Знову сонце встає над полем,
знову ми з моїм кращим другом
по траві в новий день ідемо.
Знову чуємо сміх веселий…
Більш не буде ні злої смерті,
ні зими, ні клятого лютого,
що зламав нам колись у серці
щось важливе…
Будем жити.
Ти чуєш, жити!
Як ми завжди з тобою мріяли.
Буде знову для нас весна,
буде степ зеленіти знову,
ти втрачав – але новий день
дарував тобі щастя й долю.
Дарував і життя, і волю.
Відредаговано: 03.12.2025